Болонський книжковий ярмарок

Вперше на Болонському книжковому ярмарку: чому не варто бути в тренді

17.04.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Поки інші книжкові виставки звітують про утримання відвідуваності на минулорічних показниках, Болонський книжковий ярмарок дитячої книжки нарощує потужність: відвідувачів прийшло на 5% більше. Зросла кількість й міжнародних експонентів приємно, що й завдяки Україні. Вперше на Болоньї був представлений український національний стенд, організований командою Українського інституту книги. Тішили й перемоги українських ілюстраторів, але цього не досить.

 

Оксана Зьобро, керівниця відділу PR & Marketing Видавництва Старого Лева, яка відвідує Болонський книжковий ярмарок уже четвертий рік, зазначає, що це ярмарок не лише для ділових переговорів і підписання контрактів, а й для дружніх зустрічей із колегами, з якими ти працюєш заочно цілий рік; важливо підтримувати цей контакт.

 

«На успіх цього працює все: попередні зв’язки, домовленості про зустрічі за півроку-рік наперед, робота і пошук контактів на самому ярмарку, вміння проводити переговори, наявний контент, попередні видання, що вже вийшли за кордоном, оформлення стенду. Так стенд у виконанні творчої майстерні “Аґрафка” (Романи Романишин та Андрія Лесіва) викликав справжній фурор – чимало видавців підходили до нас, щоб розглянути його, а потім цікавилися тим, які ж книжки є у нас і що ми можемо їм запропонувати»,  додає Зьобро.

 

Юрґен Боос, директор Франкфуртського книжкового ярмарку в коментарі Читомо говорить: «Мені дуже подобається Болонья, я не пропускаю цей ярмарок і щоразу це як сімейна зустріч. Дитяча книга всюди набуває дедалі більшого значення, особливо у країнах, що розвиваються, наприклад в Бразилії чи Індонезії. І ця тенденція стабільна, це дуже сталий ринок. Присутність Німеччини на ярмарку зростає, все більше німецьких видавців приєднуються до нашого колективного стенду. Чого я тут не бачу — то це підліткової книжки, вона, звісно, краще представлена у Франкфурті. Тут же вона не знаходить стільки уваги через акцент на ілюстрації».

 

 

Так, темп ярмарку більш розслаблений і спокійний, ніж у Франкфурті чи Лондоні. 1-4 квітня ярмарок відвідали 28 946 людей (минулого року 27 642); на 20% більше акредитованої преси 820 журналістів, із них 235 іноземних журналістів із 42 країн. Понад 1000 статей з’явилося про виставку в італійській пресі і національних телеканалах, повідомляє прес-служба. А тим часом й більше експонентів 1442 з 80 країн світу. Мабуть, зростанню посприяв і український потужний десант.

 

Український стенд

 

Цьогоріч Україна вперше була представлена на Болонському книжковому ярмарку з національним стендом, що був організований Українським інститутом книги. На площі в 64 м² були представлені 15 видавництв, серед яких як флагмани галузі («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Видавництво Старого Лева», «Ранок», Vivat), так і середні та малі видавці — «Астра», «Артбукс», «Час Майстрів», «Фактор-друк», «Фонтан казок», «Каламар», Nebo BookLab, Видавничий дім «Школа» й «Чорні вівці».

 

Окрім того, на стенді були представлені книжки від Art Nation, що очолили минулорічні топи за кількістю виданих примірників – «Аліса в Країні див» та «Лускунчик», та інші книжки з доповненою реальністю цього ж видавництва. З VR Україну представляло видавництво Chudobox.

 

Також на стенді представницькі функції виконувала книжка від #книголава та Green Penguin — «Книга-мандрівка. Україна» в англомовній версії.

 

Український стенд у Болоньї

Фото Тетяни Стус

 

Ольга Попович, директорка видавництва «Каламар»: «Усі чотири дні на нашому українському стенді було гамірно. І це прекрасно. Представники всіх українських видавництв мали інтенсивні перемовити з іноземними right-менеджерами.

 

Наші ж видання особливо привертали увагу представників азійського книжкового ринку (Китай, Корея, Монголія). Роботи наших ілюстраторів однозначно до вподоби іноземним поціновувачам дитячої літератури.

 

Деякі зарубіжні ілюстратори заходили також і на українських стенд. Мені особисто випала нагода поспілкуватись з декількома з них. Хочеться відзначити, що у їхньому портфоліо були не тільки окремі роботи, виконані в різних техніках, але й проекти чи концепції книжок. На майбутній рік однозначно треба приділити більше часу знайомству з видавництвами та ілюстраторами, щоб максимально ефективно провести перемовини з усіма.

 

Вдалося поспілкуватись з представниками різних видавництв, переглянути величезну кількість книжок. Всі вони так чи інакше переймаються «дорослими» на перший погляд темами, але які вправно адаптовані для дитячого сприйняття. Зокрема тема збереження довкілля проглядалась у книжках багатьох видавництв, і вирізнялась цікавою подачею як самого тексту, так і візуального зображення. Є бажання «перейняти» цей досвід і почати про це говорити (себто читати) в Україні».

 

Олег Симоненко, директор видавництва «Час майстрів»: «Болонья — це локалізація річних досягнень у виданні дитячої літератури. Я спостерігаю, як представлений асортимент з року в рік швидко змінюється, як змінюється і весь світ. Книжка стає все більш витонченим досягненням мистецтва, водночас вона розвивається у напрямку до перетворення на іграшку, продовжують з’являтися нові інженерні за формою винаходи. Узагальнюючи, скажу, що ринок прагне до нового. Для мене важливіші тексти. Візуальна частина не менш важлива, але все ж таки після тексту. Тексти за три дні оцінити важко. Над текстами будемо працювати впродовж року. Якщо порівнювати з Україною без статистики, за враженням, то, на мій погляд, наша книжкова галузь поки що пасе задніх. Дуже радують прориви окремих українських творців. Але це окремі таланти, а не загальна культура. Знаю наш потенціал, тож можу сказати, що у нас є усі можливості створити конкуренцію на світовому ринку й потіснити мастодонтів. Земля наша поки що творців народжує, дайте часу і грошей. Особисто в мене не вистачає ресурсів об’єднати зусилля».

 

Наталія Коваль, маркетинг-директорка видавництва «Ранок»: «Якими стали спостереження цього року? Більший акцент на візуальну книгу, тобто з абсолютним мінімумом тексту чи взагалі без нього. Декілька років тому став помітним тренд розвитку графічного роману, і він продовжує підсилюватися. Комікси перейшли у науково-популярну книгу, в деякі жанри категорії YA, створивши новий спосіб читання. На українському ринку починають з’являтися подібні книжки як експеримент видавців. Наш читач ще дуже консервативний, він неспішно приймає нові форми. Саме візуальна тема трохи змістила увагу видавців, і цього року склалося враження, що підлітковій книзі приділили мало уваги. Ця вікова категорія дуже пов’язана із медійними трендами. І теми підліткових книжок часто відгукуються темами популярних серіалів, фільмів.

 

У пропозиціях видавців продовжує залишатися підлітковий трилер, але вектор розвертається у бік романтичної, гумористичної повісті. Я б сказала, підліткова книга тут більш масова. Тоді як український письменник може пропонувати більше розмаїття тем, проблем, жанрів. Тема сильної жіночої постаті не здає свої позиції і продовжує бути актуальною навіть на ярмарку дитячої книги. На нашому ринку вже є приклади демонстрації таких тем, і гадаю, ще будуть з’являтися. А от реакція читача поки що більш поміркована. Видавці більше уваги приділяють рекламній та маркетинговій роботі з проектами: шоу-бокси, банери, сувеніри із символікою проекту, мотиваційні листівки, промоційна викладка. Формат виставки дозволяє це зробити. Про нові проекти ви краще дізнаєтеся за особистої комунікації, аніж розглядаючи виставковий стенд. Майже кожен стенд містить POS-матеріали на популяризацію читання. Багато видавництв запроваджує премії, спрямовані на розвиток і підтримку письменництва, випуск нових назв, інклюзивних історій. Оце те, чого нашому видавничому ринку продовжує гостро не вистачати, і в цьому напрямку обов’язково потрібно рухатися. Бо це і є свідченням розвитку галузі».

 

Особливе враження та інтерес викликала міні-майстерня із друку листівок – з печатками від Анни Сарвіри. Увесь наклад порожніх листівок розійшовся чи не за один день, а відвідувачі продовжували ставити відбитки на тілі, в записниках і книжках, придбаних на ярмарку. Кращої PR-акції для ілюстратора на інших стендах помічено не було. Цього року Анна разом із Ольгою Штондою пройшли конкурс серед 3000 ілюстраторок з усього світу та стали одними з 76 експонентів зі своїми ілюстраціями.

«Щороку ілюстратори відстежують, що в тренді у світі і зокрема на Болоньї – і завалюють організаторів роботами в одному стилі. Проте за словами організаторів, їхня мета – навпаки, віднайти щось нове і некальковане. Тому я не впевнена, чи варто аж так слідувати за тенденціями», – дає пораду Анна Сарвіра іншим ілюстраторам.

 

«Якщо говорити про тренди, то у фокусі останні три роки залишається нон-фікшн для дітей та поєднання фікшн формату з нон-фікшном. Це те, що найперше шукають видавці. Незмінно важливими залишається оригінальність і свіжість як ідеї (або нова тема, або зовсім новий погляд на “стару”), так і візуального оформлення. Також з’явилася величезна увага до toddlers books. Проаналізувавши переможців Bologna Ragazzi Award, видно, наскільки важлива зараз у книжці багатошаровість ідеї. Це вже давно не продукт для одноразового читання/розглядання, а твір, сприйняти який вповні за перший раз навряд чи вдасться – потрібні рази і рази прочитань, щоб відкрити всі заховані сенси і секрети»,  – з погляду видавця коментує Оксана Зьобро.

 

Відтак не можна сказати, що всі представлені у Болоньї ідеї – нові.

 

 

До речі, і в темі сильної жіночої постаті, згаданій і підтримуваній українськими видавцями останніми роками, змін у форматах небагато. Хіба що вона спричинила і контртренд – літературу про сильних чоловіків.

 

   

 

 

Загалом можна відзначити високий інтерес до України як нового учасника. У перший же день стало зрозуміло, що роздаткової продукції забракне — за ажіотажем виставка не поступалась Франкфуртському ярмарку. Гості приходили не лише взяти дрібнички з брендингом Ukraine Now, але й отримати якомога більше інформації про українських видавців та ілюстраторів.

 

Олександра Коваль, директорка Інституту книги: «Україна вперше була представлена на Болонському ярмарку з національним стендом, і це важливий крок для інтеграції української книги та української ілюстрації зокрема у світовий контекст. Результати нас вразили: попри те, що для багатьох учасників стенду представлення у Болоньї стало дебютним, зустрічі із закордонними партнерами на стенді відбувалися нон-стоп.

Інтерес з боку закордонних видавництв до нас як до нового гравця на цьому дуже конкурентному ринку – вже успіх, тож на наступний рік Болонський дитячий книжковий ярмарок однозначно буде однією з основних міжнародних подій, де Україна має бути представлена, в тому числі, з новою програмою підтримки перекладів».

Окрім видавців, які представляли свої видання на національному стенді, з власними площами були представлені «Видавництво Старого Лева», «Ранок», «Егмонт», «Елвік». Також свої стенди мали друкарні «Фактор друк» та «Юнісофт», що активно виходять на закордонну аудиторію.

 

Серед закордонних учасників найбільш впізнаваними є два бренди – Видавництво Старого Лева та «Юнісофт», до яких за кордоном ставлення особливо позитивне.

 

«Подивіться, – простягає одну зі своїх книжок італійський видавець, — це ми друкували в Україні! Дуже якісно вийшло!».

 

Були й видавці, які приїхали у Болонью з безстендовою участю: зокрема видавництво «Mamino», що планує представити нові дитячі видання іспанських авторів уже влітку, та шведсько-українське видавництво «Tianachu», засноване ілюстраторкою Тетяною Горюшиною. «Tianachu» представляли на Болоньї ілюстровану Танею «Чому Їжачка ніхто не гладить» Андрія Куркова. Видання щойно вийшло друком англійською, французькою та шведською, проте нового актуального видання українською поки нема.

 

Тетяна Горюшина

Читайте також: Тетяна Горюшина про те, як взяти участь у Болонському ярмарку і не стати туристом 

Також серед гостей помічений і Антон Мартинов, директор видавництва «Наш Формат». На запитання Читомо Антон побажав зберегти інтригу, проте схоже, невдовзі можна чекати на появу нового дитячого суббренду від «Наш Формат».

І хоч цього року українська присутність була найбільша за всі попередні роки, проте цього не досить. До речі, у Болоньї помітна російська участь, зокрема на всесвітній конференції  lBBY було проголошено, що 37-й IBBY конгрес пройде у Москві (2020 рік). Привертала увага й чільна виставка цьогорічного лауреата премії ім. Андерсена – ілюстратора дитячих книжок  Ігоря Олєйнікова, а також майстер-класи російських ілюстраторів.

Під час виставки також оголосили про нове партнерство з Московським міжнародним книжковим ярмарком (зараз Болонья співпрацює із Шанхайським міжнародним дитячим книжковим ярмарком і BookExpo в Нью-Йорку), яке має завершитися у вересні 2021 року спільною програмою про дитячу літературу в Москві.

 

Почесний гість – Швейцарія

Статус країни-гостя на Болонському книжковому ярмарку виглядає цілком реальним і для України. Тут не потрібно мати свій павільйон і десятки перекладених книжок німецькою, як це потрібно робити, щоб підтвердити статус країни-гостя у Франкфурті, чи великого фінансового внеску, як у Лондоні.

 

 

Швейцарія була помітною, але без надміру. Організаторами виступили Швейцарська асоціація книгорозповсюджувачів і видавців (SBVV), а головним партнером стала Швейцарська рада з мистецтва Pro Helvetia. Основний акцент на різноманітності ілюстраторів. На виставці «Абетка Швейцарії», яка фактично відкривала всі павільйони, були представлені роботи 26 швейцарських ілюстраторів. Кожна робота відображала певну букву. Наприклад, L «Озеро», а S «Лижі».

 

Поруч можна було посидіти й погортати книжки, оформлені швейцарськими ілюстраторами, серед них було чимало артбуків.

 

 

 

Події від країни-гостя були зосереджені не лише у павільйоні, але й розкидані по місту, зокрема група молодих швейцарських художників «Боло-Клуб» перетворила Скудерію в центрі Болоньї на студію, де відбувалися вечірки й ілюстраторські батли.

 

Швейцарія має 4 офіційні мови: італійська, німецька, ретороманська і французька. Найбільші дитячі видавництва NordSüd, Orell Füssli / Atlantis і La Joie de lire випускають від 35 до 40 назв дитячих книжок на рік. Дитяча література займає другу позицію на ринку (з 16,8%) після художньої (27,8%), але переважаючи книжки з особистісного розвитку й нон-фішн.

Загалом за 2018 рік вийшло 303 дитячі новинки, але не повідомляється, чи входять у цю кількість переклади.

 

Статус почесного гостя дозволяє нагадати й про класичні книжки швейцарських письменників, наприклад про дівчинку з Альп Хайді Йоханни Спірі (загальний обсяг продажів по всьому світу оцінюється приблизно у 50 млн євро). Друга найпопулярніша швейцарська книжка також пов’язана з горами, але цього разу про хлопчика. Це «Дзвоник для Урслі» Урслі Алоїс Карігіте (автор повісті став першим ілюстратором, який колись завоював медаль Ганса Крістіана Андерсена). Обидві книжки досі не перекладені українською.

 

Ілюстрації до «Дзвоник для Урслі» Урслі Алоїс Карігіте

 

Від «стіни плачу» до нових форматів представлення ілюстрації

 

Неабияке враження від самої виставки справляють численні черги ілюстраторів, які годинами чекали, щоб втрапити на інтерв’ю з арт-директорами різних видавництв (портфоліо-рев’ю). До речі, не оминули увагою і «стіни плачу» (так поміж собою їх жартома називали ілюстратори), які були завішені візитівками та роботами ілюстраторів з різних країн.

Самі ж ілюстратори найбільше чекали на нагородження Міжнародної премії для ілюстраторів Болонської дитячої книжкового ярмарку –- Fundación SM (надається ілюстраторам до 35 років). Переможницею стала Сара Мазетті з Італії, чия робота, за словами журі, будує мости між «сторітелінгом, графічним мистецтвом та графічним романом». Вона й отримала 15 тисяч євро, які зможе інвестувати у видання книжки в іспанському видавництві.

 

 

Роботи Сари Мазетті

 

Після такої нагороди ілюстратор автоматично стає зіркою. Так минулорічна лауреатка, російська ілюстраторка Маша Тітова створювала цьогорічний стиль всієї Болонської книжкової виставки. 

 

Не менше пощастило й минулорічній переможниці Венді Верніц із Хорватії. Її соло-виставку – роботи до книжки «La casa de fieras», над якою вона працювала протягом року, можна було побачити на початку ярмарку.

 

 

Ілюстрація Венді Верніц

Ользі Штонді, що стала однією з двох учасниць виставки від України, запропонували підтримку: «Вразила величезна кількість неординарних і високохудожніх книжок з дуже сміливими рішеннями. Також там я неочікувано отримала ARS IN FABULA Grant Award – грант на навчання в інституті Ars In Fabula, це щорічна нагорода для молодих ілюстраторів до 30 років, що не були опубліковані»

 

Ще одна перемога – для творчої майстерні «Аґрафка» на міжнародному конкурсу ілюстрації «Nami Concours 2019», у якому брало участь 1844 роботи з 98 країн.

 

Романа Романишин та Андрій Лесів здобули перемогу одразу у двох номінаціях: за українське видання роману «Прощавай, зброє» Ернеста Гемінґвея у номінації Green Island Award та за збірку поезій Олени Гусейнової «Супергерої» – у Purple Island Award.

 

У цьому конкурсі перемогу здобув португалець Андре Летріа (Andre Letria), який створив книжку «War».

 

Традиційно було багато уваги й для премії BolognaRagazzi Award, що вручається з 1966 року, і переможці якої виставлені в окремій експозиції на виставці. Окрім Fiction, Non Fiction, New Horizon and Opera Prima, цього року вперше додали нову номінацію – TODDLERS, що присуджується книжам для дітей від 0 до 3 років. Як стверджують журі і як потім ішлося на конференції, сегмент книжок для малюків значно зростає; він потребує дотримання стандартів від підбору матеріалів до гігієнічних норм. Прев’ю книжок для найменших презентували у січні в окремому проекті Болонського ярмарку The Extraordinary Library Toddler Books!, а вже у квітні на ярмарку відбулася конференція, присвячена цьому сегментові книжки.

 

Болонський книжковий ярмарок назвав найкращих дитячих видавців року

 

Серед «офіційних» виставок – переможці афро-американської ілюстрації Coretta Scott King Illustrator Award, нагороди за «Мовчазні книжки» (Silent Book Contest – Gianni De Conno Award), але багато менших виставок проходили на національних стендах країн, а деякі – навіть на стендах видавців.

 

Професійні події відбувалися у локаціях Illustrators Survival Corner й Illustrators cafe’. Під час своєї лекції «Поза ілюстрацією: подорож у процес створення ілюстрацій щодня» італійський ілюстратор Давід Бонацці (Davide Bonazzi) розповів, як готує цифрові чорно-білі скетчі й показує їх замовнику. Якщо на початку попрацювати над деталізацією, то замовник краще зможе уявити результат.

 

Майстер-клас «Китайська сучасна ілюстрація: світ Heimi» – радше презентація ілюстраторки Хеймі, переможниці CCBF Golden Pinwheel Grand Award. Ілюстраторка розповіла про свою роботу, що її надихає, показала ілюстрації з деяких книжок: наприклад, драматичну історію про дівчинку, яка мусила обстригти волосся і потім шукала йому заміну. Радила шукати ідеї й сюжети у власному досвіді, прислухатися до почуттів.

 

Майстер-клас тайванського автора-ілюстратора Chih-Yuan Chen «Як робити книжку-картинку». Ілюстратор розповідав про всі етапи роботи над книжкою: як продумує ідею, як збирає референси. На етапі задумування нової книжки він ходить всюди з фотоапаратом і вихоплює деталі, які видаються йому цікавими для книжки. Приміром, фотографує велосипед під будинком або як на балконі сохне білизна, і потім це в своєму стилі малює, зберігаючи власні відчуття. Таким чином одержує ілюстрацію, яка підкріплена реальним досвідом, а не вигадана. Також Chih-Yuan Chen розповів, що великим натхненням в ілюстрації для нього стали його сини. Щоб ілюструвати книжки для них, він змінив стиль на простіший, зрозуміліший дітям. Одна з основних порад ілюстратора – дослухатися передовсім до власного смаку, а не питати порад знавців навколо. Бо інші люди можуть наговорити багато, а робити треба те, в що віриш сам. І якщо вирішив, робити по-своєму.

 

Східний напрямок в ілюстрації представляла виставка «Шанхайські враження» — це перша ластівка співпраці між Болонським книжковим ярмарком і Шанхайським міжнародним дитячим книжковим ярмарком. Учасники виставки — троє іспанських ілюстраторів, які минулого листопада побували у 25-мільйонному Шанхаї на арт-резиденції і зафіксували це місто в ілюстраціях, використовуючи традиційні китайські художні техніки й стиль.

 

 

Ще одне цьогорічне нововведення Болоньї як ярмарку – стенди, які показували взаємодію ілюстраторів із предметним дизайном, виробниками текстилю, дитячого одягу, сувенірів.

 

 

Тренди на італійському ринку

Італійський книжковий ринок зростає та оцінюється у понад 3 млрд. В основному позитивна та найактивніша динаміка — у сегменті дитячої літератури. Проте в Італії, як і в більшості країн Європи, гострою залишається проблема читання і утримання читачів. Саме тому до Болонського ярмарку і до дитячої книги тут ставляться з особливою повагою, як до стратегічно важливого явища — не лише для сегмента дитліту, але й усієї галузі. Це помітно і на виставці “Книжки про книжки”, що була представлена Асоціацією незалежних книгарень – про культуру та промоцію читання тут дбають навіть найменші гравці. Надзвичайно потужною тут є Італійська асоціація видавців, що відіграє роль цілого інституту книги і налічує 150 років досвіду.

 

Помітно, що дані, які щорічно готує організація, базуються не лише на соціологічних дослідженнях та даних держстату, але й маркетингу one-to-one, що надає більш релевантні і точні дані, і на який дедалі більше орієнтується навіть такий традиційний і консервативний ринок, як книжковий.

 

 

Ще 5 років тому італійські видавці купували вдвічі більше закордонних ліцензій на видання книжок, ніж продавали італійських авторів за кордон. У 2014 році Італія продала 5296 назв, а купила 10474. Сьогодні цей розрив значно скоротився, і вже у 2018 році італійські видавці продали 9358 назви, і придбали менше — 7883. Окрема кількість назв (понад 1000) створюється у ко-продакшені із закордонними партнерами, зокрема і в рамках програми “Креативна Європа”.

 

Читайте також: Книжковий ярмарок у Турині: Від італійської до світової літератури

 

Серед читачів, за даними дослідження AIE, – 65% італійців. 12% італійців читають не менше години на день.

 

Динаміка споживання електронного контенту не відзначається зростанням, що може бути пов’язано з падінням цін на контент. Проте позитивним трендом називають перехід користувачів смартфонів на 5-7-дюймові ґаджети, що розширює спектр можливостей видавців.

Загалом складається враження, що Італія дуже відкрита до співпраці, попри тісні зв’язки з Російською Федерацією, готова до співпраці з Україною. Проте якою буде присутність України в Болоньї наступного року – залежатиме не лише від Інституту книги, але й активності видавців, ілюстраторів та дизайнерів книги.

 

Читайте також: Видавничий успіх на тлі занепаду культури читання в Італії

Як писало Читомо, 2018 року присутність України у Болоньї була мінімальною.

 А 2017 року ярмарок відвідало 26 743 осіб.

Українська ілюстраторка Євгенія Гайдамака за підсумками Болонського ярмарку склала список порад для українських ілюстраторів.

Світлини www.pittimmagine.com, Хмельовської Оксани, з офіційного сайту Болонської книжкової виставки

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект