Поліна Ліміна. Божена Чагарова: діалектична матриця

Ця книжка — рятувальне коло для тих, хто боїться потонути в бурхливому потоці інформації про історію розвитку графічного дизайну. Стислі інформативні статті про основні явища, стилі та напрями, що зумовлювали цей розвиток, і величезна кількість добірних ілюстрацій перетворюють цей блискучий результат співпраці двох дизайнерів на довідник, який корисно завжди мати під рукою і студентам, і дизайнерам-практикам, і тим, хто пише чи хоче писати про дизайн та мистецтво. Однак було б несправедливо обмежити аудиторію книжки лише професіоналами: простота викладу робить зібрану тут інформацію доступною навіть для непідготовленого читача — ідеально для прихильників самоосвіти, а краса дібраного ілюстративного матеріалу милує око і заохочує гортати ці сторінки знову і знову.

Ми тут не ставимо за мету запропонувати вам новий академічний метод дослідження масової культури. Це радше перша книжка, яка надає анотовану хронологію найвизначніших стилістичних течій, шкіл і напрямів у друкованих засобах комунікації з XIX століття — і донині. Не претендуючи на вичерпність і всеохопність викладу, ми радше намагалися створити мапу, яка допоможе зорієнтуватися в мінливому ландшафті графічного дизайну.

Тут насамперед ідеться про зображення, а не про його автора. Нечасто трапляються випадки, коли причиною розвитку і визнання якогось вагомого стилю стає лише одна геніальна людина. Говорячи про людей, які доклалися до започаткування певного стилю, ми завжди наголошуємо на формальних, символічних візуальних характеристиках відповідного періоду в історії дизайну. Скажімо, якщо дизайнер працював у кількох стилістичних періодах, ми віднесемо його лише до того, у якому його роботи було представлено серед перших. Авторство деяких ілюстрацій визначено з певністю, але є й чимало робіт невідомих авторів. Графічний дизайн — це насамперед послуга, а не мистецтво, тому багато друкованих матеріалів лишилися непідписаними або анонімними. Практично в усі часи учні та помічники дизайнерів наслідували панівні форми та принципи, що їх встановлювали друкарі та підручники, і переважно саме такі роботи зберіглися.

Тому ми спробуємо зрозуміти, як і чому компоненти декоративно-ужиткового мистецтва, модерну, конструктивізму, експресіонізму та решти важливих напрямів сформували загальноприйняті принципи для друкарів, художників-оформлювачів і рекламних дизайнерів, що працювали на потреби бізнесу та торгівлі. Досліджуючи витоки й еволюцію стилю, ми прагнемо показати, який вплив графічний дизайн і матеріальна культура мали одне на одного, як дизайн доповнював і водночас стимулював розвиток решти стилів у різні періоди. Власне, ми тут досліджуємо не що інше, як еволюцію людських уподобань у різні часи.