Джон Вільямс. Стоунер

Друга світова війна закінчилася, і Маріанна фон Лінґенфельс – удова німецького офіцера, організатора невдалого заколоту проти Гітлера – прагне дотримати обіцянку, що її дала чоловікові. Родовий замок у Баварії – колись пишна споруда, а тепер майже руїни – став прихистком для родин страчених чоловікових товаришів. Перед жінками та їхніми дітьми постають виклики тяжких повоєнних років; вони мусять примиритися зі своїм минулим та навчитися жити далі.

Роман-епопея Джессіки Шеттак, який миттєво став бестселером New York Times, по-новому розповідає правду про один із найтрагічніших періодів у історії людства.

Аня Ґрабарек чітко розуміла, що жінка, яка виводила їх із Толлінґенського табору переміщених осіб, звикла наказувати. Вона мала широку та впевнену ходу, командний голос—Аня ніколи не чула, щоб таким голосом говорила представниця жіночої статі. Її звали Маріанна Фалькенберґ фон Лінґенфельс, і навіть саме її ім’я несло в собі певну владність.

— Ваш батько був хоробрим чоловіком, — сказала жінка хлопчакам Ані, озираючись назад. — Для мене честь прихистити в себе його родину.

Аня подивилася на синів, на їхні бліді змарнілі обличчя. Вони мали геть знічений вигляд. Постійні страх і тривожність ніби відібрали у хлопчиків мову. Бідолашний Ансельм не зронив ані слова ще відтоді, як вони покинули Дрезден, а Вольфґанґ — її завжди таке нестримне».