Борис Херсонський презентує поетичну збірку «Вклонитися дереву», яка нещодавно вийшла друком у «Видавництві Старого Лева».

Як сталося, що російськомовний літератор Борис Херсонський став писати українською? Чи ці вірші є оригінальними чи це переклади? Християнська лірика в сучасній поезії — які проблеми виникають? А також про одну із ключових тем вірша, який дав назву збірці — минуле у сьогоденні, як працює пам’ять у віршах? Про це і трішки більше говоритимуть автор та модераторка Світлана Бондар. 

Борис Херсонський — відомий поет, есеїст і перекладач, лауреат багатьох міжнародних премій. До поетичної збірки «Вклонитися дереву» увійшли твори автора, які він написав українською, його автопереклади та вірші у перекладі Сергія Жадана, Володимира Тимчука та Олега Гончаренка. Своїми віршами автор мандрує від найдавніших часів до часу народження Христа — точки відліку відродження надії через спокуту. Від радянського режиму, за якого йому довелося жити, і до сьогодення — часу, сповненого болю, втрат, війни і водночас віри та сподівання.

Подія на фейсбуці

Читайте також: «Зелена Хвиля»: італійські гості, діти і рясні дощі