Абу-Дабі

Як українські видавці завойовували арабський світ на ярмарку в Абу-Дабі

03.05.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Цьогоріч Україна була офіційно представлена на книжковому ярмарку в Абу-Дабі, що дало можливість вітчизняним видавцям спробувати перекинути місток між літературою нашої країни та арабського світу. Наскільки їм це вдалося? Микола Кравченко, співзасновник видавництва «Нора-Друк» та координатор української участі в ADIBF від УАВК, розповідає про те, яким був цьогорічний ярмарок для України.

 

Пишу ці рядки на українському стенді, який розміщено на одному з найбільших книжкових ярмарків арабського світу — в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів. З 24 по 30 квітня тут представляли свої книжки 1000 видавців та книготорговців з 50 країн світу (ярмаркова щоденна газета написала, що в «стоп-листі» стоїть понад 100 видавництв – це ті, хто сподівався отримати стенд, якщо хтось із зареєстрованих учасників відмовиться).

Цей ярмарок (скорочено ADIBF) започаткували 1981 року як частину стратегії, спрямованої на перетворення Абу-Дабі на великий центр видавничого світу. Цього року Індія — спеціальний гість, тож вона найширше представлена гостям ярмарку своєю культурою.

 

Україна вдруге представлена на ADIBF. Минулого року виставкову площу нашій країні надали безкоштовно (завдяки активності Посольства України в Лівані та особисто письменниці Марини Гримич), тож адміністрування участі на себе взяла Українська Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів. 2019-го року ініціативу УАВК стосовно продовження вивчення та освоєння арабського ринку підтримав Український Інститут Книги, організувавши стендову участь. Чотири видавництва, які взяли участь у ярмарку за власний кошт («Нора-Друк», «Видавництво Анетти Антоненко», «Підручники та посібники» та ВД «Освіта»), представили на ADIBF сучасну художню і навчальну літературу.

Арабський світ вимагає особливого підходу — він дуже персоналізований і реагує навіть на незначні натяки. Підняття статусу українського учасника до рівня урядової установи та відвідування Послом України в ОАЕ стенду в перший день ярмарку, відразу викликало позитивну реакцію в організатора — Департаменту культури та туризму Абу-Дабі. Відповідальні працівники активно спілкувалися з нашими учасниками ярмарку та організували бізнес-зустріч керівників 14 провідних арабських видавництв та профільних асоціацій з членами української делегації.

 

Про роботу на ярмарку далі розповідають мої колеги.

 

Читайте також: Яскравий лондонський дебют: перемоги Арсеналу та увага до українського стенда

 

Сергій Гап’юк, заступник директора видавництва «Підручники і посібники»:

«Проведено понад 30 двосторонніх довготривалих бізнес-зустрічей з представниками різних країн: ОАЕ – 9, Єгипет – 2, Індія – 4, Сирія – 1, Індонезія – 3, Саудівська Аравія – 2, Великобританія – 1, США – 1. Запам’яталася тепла та емоційно-щира зустріч з послом України в ОАЕ та спілкування з українцями, які працюють в Еміратах. Дуже важливою була організована оргкомітетом ярмарку багатостороння зустріч нашої делегації з провідними видавцями арабських країн та керівниками Асоціації арабських видавців. Вони вивчали нас — ми вивчали їх. Ми переконалися, що можливі багато спільних варіантів співпраці».

Анетта Антоненко, директорка «Видавництва Анетти Антоненко»:

«Робота на ярмарку у мене асоціюється виключно з авторськими правами — зустрічі з колегами-видавцями для взаємного вивчення пропозицій творів на переклад, причому як фікшн, так і нон-фікшн. Ухвалення рішення та підписання протоколів про наміри подання на грантову підтримку від ADIBF перекладних проектів українською та арабською мовами. Особливістю вказаної програми є те, що така підтримка може надаватися лише в разі досягнення домовленості між видавцями під час ярмарку в Абу-Дабі. Найбільше вразила (у порівнянні з минулим роком) підвищена готовність арабських видавців до співпраці — стало легше домовлятися, вони легше йдуть на контакт, готові більше ризикувати. Сприяла цьому й інформація про анонсований старт у 2020 році Програми підтримки перекладів Українського інституту книги. Приємно констатувати, що цього року всі твори наших авторів, які я підготувала для подання на підтримку ADIBF, були прийняті. Результати очікуємо за 2-3 місяці».

Елеонора Сімонова, директор видавництва «Нора-Друк»:

«Цей ярмарок перевершив мої сподівання. Після довготривалих і виснажливих переговорів вдалося подати протоколи про наміри перекласти й видати 6-ти творів від авторів нашого видавництва. Я поки ще не хочу називати імен, почекаємо результатів нашого подання, які будуть відомі в кінці літа та на початку осені. Зацікавленість нашим ринком є. Навіть під час переговорів йшла мова про те, що варто було б в провідних університетах арабського світу започаткувати курс української мови й літератури. Все залежатиме від кількості перекладених книжок і потреби ринку в перекладачах.

Суттєво наростити обсяги можна було б коштом старту програми підтримки перекладів з української. Український інститут книги анонсує таку програму. Це вже викликало неабиякий інтерес з боку закордонних видавців. Якби така програма вже працювала, наше перебування тут закінчилося б не тільки протоколами про наміри, а підписаними контрактами на видання принаймні 3-4 книжок. У нас часто кажуть, що світ нами не цікавиться, але це зовсім не так. Світу треба постійно подавали правильні сигнали про нашу готовність співпрацювати, тоді отримаємо швидкий результат і в різних країнах з’явиться більше перекладів з української.
Хотілося б відзначити злагоджену співпрацю нашої делегації. Фактично ми всі перезнайомилися вже тут, в Абу-Дабі, і за ці кілька днів стали добрими друзями. Особлива подяка команді УІК і перекладачці Оксані Прохорович.

 

Сподіваюсь, до наступного ярмарку вже матимемо кілька виданих книжок і матимемо шанси подавати заявку на участь України як спеціального гостя».

 

Читайте також: Література пантрує демократію: що говорили й показували на Лейпцизькому ярмарку

Юлія Лактіонова, керівниця відділу зв‘язків з громадськістю Українського інституту книги:

«29-й книжковий ярмарок в Абу-Дабі продемонстрував неабияку зацікавленість активних гравців арабського книжкового ринку у співпраці з українськими видавцями. Ми провели ряд зустрічей, на яких були озвучені пропозиції та напрямки у цій співпраці. Так, передусім, арабські видавці активно цікавляться ілюстрованою дитячою літературою, літературою для підлітків, текстами з філософії та історії. Представники програм з підтримки перекладів ОАЕ, Індії та Кувейту розповіли нам про їх механізми взаємодії державного і приватного секторів.

 

Актуальним завданням УІК як інституції є робота над запуском програми з підтримки перекладів з України, а також підготовка якісного і зручного каталогу, який демонструватиме можливості та пропозиції українського книговидання іноземним видавцям. Важливо, що східні партнери дуже зацікавлені в Україні: в результаті переговорів нас запрошено із національним стендом більшого розміру на наступний книжковий ярмарок в Абу-Дабі та спеціальним гостем на виставку в Нью-Делі, що відбудеться на початку 2020 року.

Окремо хочеться подякувати Послу в ОАЕ Юрію Полурезу, який висловив готовність сприяти нашим подальшим крокам у просуванні української книжки. Делегації влаштували гостинну зустріч у Посольстві, де відбувалася передача книжок до недільних українських шкіл Абу-Дабі. Приємним відкриттям для мене стала активність української громади ОАЕ. Окремо акцентую, наскільки органічно склались наші стосунки з українськими видавцями — робота була злагодженою та ефективною, ми стали справжньою командою, у якій кожен чітко виконував свою місію.

 

Звичайно, ще потрібен час для підбивання підсумків і визначення наступних кроків у нашому діалозі з арабським світом, але вже зараз можна сказати — цей діалог потребує продовження!»

На завершення додам таке. Рухаючись містом, я звернув увагу на сітілайти на зупинках громадського транспорту зі словами засновника Об’єднаних Арабських Еміратів шейха Заєд бін Султан Аль Нагайян: «Країна не вимірюється розміром її площі на карті, країна насправді вимірюється її традиціями та культурою». Маю надію, що завдяки зусиллям українських культурних інституцій і ентузіастів видавничого ринку, буде видано більше перекладів з української мови, і через нашу літературу світ дізнається, що Україна займає не тільки велике місце на карті, а й значне місце в культурній спадщині людства.

 

Читайте також про те, як проходив тогорічний Abu Dhabi International Book Fair.

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект

що більше читаєш – то ширші можливості