Баркемп

Перший віртуальний ярмарок Заар: онлайн/офлайн модель для успішного місцевого проєкту

02.09.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Бен Кін — продюсер конвенцій та івент-консультант, організатор коміксових, концептуальних і фентезі-фестивалів. Його проєкт книжкового ярмарку Заар мав стати революційним від самого початку: з 2018 року команда Кіна готувала «новий тип книжкового ярмарку». Та за два тижні до початку ярмарку, 25 травня, уряд Німеччини ввів обмеження на публічні зібрання, і подію довелося переформатувати повністю в онлайн. 

 

«Посеред ночі ми з командою провели зустріч онлайн. Шукали простих правил, щоб ярмарок сподобався усім. І вирішили використовувати речі, якими люди користуються у звичайному житті», — розповідає Бен і ділиться шістьма простими правилами, що допомогли ярмарку Заар стати успішним.

 

Жодних бар’єрів, якомога легший доступ

Перший бар’єр онлайн-формату: гроші. Люди не готові платити за квиток на віртуальний ярмарок, тому відвідування було повністю безкоштовне. Це також сприяло готовності відвідувачів купувати товари в учасників ярмарку.

Ярмарок використовував усі ті самі соцмережі, що і його аудиторія у повсякденні. Це дозволило сягнути різних людей через різні канали: скажімо, стріми на Facebook, YouTube та Twitch були популярними в різний час доби. Команда ярмарку зв’язувалася з платформами, аби дізнатися, коли їхні користувачі найактивніші, але також дослухалася до власних відвідувачів. Бен розповідає, що на початку ярмарку вони отримали багато повідомлень від батьків на кшталт «Це незручний час для події, бо мені саме треба вкладати дитину спати», і виникло рішення розтягнути програму в часі: починати дуже рано (8 ранку), закінчувати — дуже пізно (опівночі). Тривалість подій також була зумовлена форматом: більшість панельних дискусій не перевищували години, а воркшопи були ще коротшими. 

 

Жодних складних технічних рішень для візуального оформлення й баз даних

Приєднатися до ярмарку міг кожен: із яким завгодно комп’ютером, просто з телефона та навіть зі смарт-годинника. Уся необхідна відвідувачам інформація була подана у вигляді мапи віртуального простору: так вони могли швидко дізнатися, що відбувається на паралельних «локаціях». Посередині мапи стояла Інформаційна вежа — сторінка, на якій можна було знайти всі необхідні посилання.

 

Високий рівень UX та UI — доступності для користувачів

Люди, що приходили на віртуальний ярмарок, легко могли приєднатися до будь-яких активностей у будь-який момент. Подію також розтягнули в часі: активності почалися за 10 днів до самих обраних для ярмарку вихідних і закінчаться за місяць. Це сприяло і підвищенню продажів для видавців-учасників: пік припав на 2 тижні після ярмарку; і зробило контент доступнішим для тих, хто не міг подивитися його в реальному часі.

 

Фестивальна атмосфера

«Ми спершу думали, що онлайн це неможливо, але знайшли спосіб створити». Досягли цього за допомогою трьох рішень:

 

  • Додаток FestivAll, який містить розклад подій і нагадування про них, а також функцію «пошук друзів» — таким чином відвідувачі могли знайти, на якій події їхні друзі, й легко до них приєднатися. Цей додаток за час фестивалю використало близько 20 тисяч його відвідувачів;

 

  • Zoom, Twitch та Discord: ці платформи зв’язку надали ярмарку можливість створювати безкоштовні приватні зустрічі, якими користувалися відвідувачі, щоб поспілкуватися;

 

  • Партнерство з агрегаційним сервісом доставки їжі: відвідувачі замовляли собі їжу зі знижкою за спеціальним промокодом, «зустрічалися» через відеозв’язок і їли разом.

 

Гнучкість та інтерактивність

За словами Бена, це — необхідна риса партнерів. Заар створив для видавців та інших учасників онлайн-платформу, де протягом трьох днів вони мали шанс повчитися соцмережам. Багато митців не знають, як поводитися з фанами в соцмережах: вживу можна швидко й тепло поспілкуватися з людьми: поставити автограф, приобійняти — дати їм щось. Тут необхідний постійний фідбек від митця фанатам — і так само й навпаки, бо взаємодія з точки зору письменника також виглядає інакше. Бен наголосив, що украй важливо для успіху такого формату аби автор чи митець був присутній у соцмережах і мав досвід такого спілкування із фанатами.

 

Споживацький маркетинг

Ярмарок перетворився на платформу для відвідувачів, яку вони також могли наповнювати своїм контентом. Заар зробив своїх клієнтів лицем події, зробивши наголос на маркетингу C2C (клієнт — клієнту) і C2B (клієнт — бізнесу). Люди ділилися у соцмережах тим, що їм подобалося на ярмарку чи що вони придбали у його рамках, таким чином запрошуючи до участі або купівлі й своїх друзів.

 

«Не треба використовувати досвід минулих подій, онлайн-подія — це інше», — каже Бен. І додає, що завдяки поєднанню своїх шістьох простих правил ярмарок сягнув доволі високих показників: перший день відвідало 72 тисячі людей; останній — 50. 

 

Дані статистики переглядів свідчать про те, що надзвичайно важливо захопити увагу глядача у перші 30 секунд онлайн-події: якщо на початку забагато балачок і нема чогось такого, що зачепить — люди відключаються.

 

Найбільшим викликом для ярмарку став фінансовий: гроші, витрачені на підготовку офлайнової події, — приблизно 100 тисяч євро — повернути не вдалося. Тож компенсували брак бюджету краудфандингом, залучали спонсорів і підтримку від німецького уряду. Онлайн-формат коштував ярмарку 25 тисяч євро. 

 

Модерувала зустріч Дзвінка Пінчук.

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект