мова

Правописну комісію закликають легалізувати фемінітиви

29.08.2018
Pravopusny-komisiiy-zaklukaiyt-legalizyvatu-feminituvu

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У Facebook з’явився флешмоб із закликом до правописної комісії унормувати вживання в українській мові фемінітивів. Акцію ініціювала репортерка Громадського радіо Ana More.

 

Учасники флешмобу публікують пости із тегом #легалізуватифемінітиви, а також надсилають лист секретареві Української національної комісії з питань правопису Ларисі Шевченко із пропозицією додати до нового проекту правопису положення про варіативне вживання іменників-назв професій та посад — поруч із чоловічими формами додати фемінітиви.

 

Правописну комісію закликають рекомендувати вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті, у тому числі жінок з військовими званнями — не лише у розмовній мові, а й норматизувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому, і в офіційно-діловому стилях.

 

 

«Не йдеться про обов’язкову вимогу — виключно фемінітиви. А лише про можливість на свій розсуд чи у межах установи, підприємства, організації обирати, яку з двох форм іменників використати для позначення професії, посади, військового звання», — сказано в листі.

 

Ana More нагадала, що фемінітиви були зафіксовані уже в першому українському друкованому словнику «Лексисі» Лаврентія Зизанія (1596). Він містив 7 жіночих найменувань. Як свідчать архівні документи, у 1930-их жіночі форми використовували у звітах.

 

«До того ж, українська мова досить пластична і має понад 13 словотворчих суфіксів, які можна використивовувати для творення і фемінітивів також», — наголосила вона.

 

Ініціаторка флешмобу зауважила, що близько 3,5 тис. фемінітивів зафіксовані у СУМі, проте там вони марковані як стилістично забарвлені — мають позначки розм. чи зневажл.

 

«Це не лише обмежує сферу вживання фемінітивів розмовним стилем, а й по суті витісняє їх із нормативного вжитку», — пояснила Анна.

 

«Життя жінки давно вже не обмежене домашньою сферою. Позначення дружини чоловіка-військового — не єдиний контекст, у якому вживають назву професії з «жіночим» суфіксом. Чому б не припинити зводити вживання «жіночих» назв професій до умов «розмовних» і «зневажливих»?», — заявила журналістка.

 

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проект нової редакції Українського правопису, яке триватиме до 15 вересня. Пропозиції до проекту можна надсилати на адресу: larisa_shevchenko@ukr.net.

 

Читайте також про зміни, яких слід чекати з новою редакцією правопису.

 

Та перегляньте 11 видань з української мови.

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект