Юрій Косач

Письменник, інтелектуал, емігрант: 15 фактів про Юрія Косача

31.12.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Цьогоріч ми відзначали 110 років від дня народження Юрія Косача – українського письменника, небожа Лесі Українки та онука Олени Пчілки. Тож сьогодні, в останній день 2018-го року, ми вирішили нагадати відвідувачам Читомо про цього персонажа української культури та поділитися з вами 15-ма цікавими фактами з його біографії.

1. Юрій Косач (1908-1990) – онук Олени Пчілки та племінник Лесі Українки. Він присвятив своїй бабусі повість «Глухівська пані», а його тітка стала прототипом одного з персонажів «родинної саги» Косачів «Сузір’я Лебедя».

 

2. Косач був поетом, прозаїком, драматургом, журналістом, есеїстом, редактором. А наприкінці життя він почав ще й малювати.

 

3. Цього року виповнюється 110 років від дня народження митця. Також цього року виповнюється 110 років від дня народження іншого визначного критика та науковця, Юрія Шереха-Шевельова, який високо цінував творчість Косача. Настільки, що написав рецензію на його повість «Еней і життя інших» приблизно наполовину меншу цієї повісті. Рецензія під назвою «Прощання з учора» («Коли ж прийде справжній день?») вийшла окремою книжкою у м. Мюнхен у 1952 році.

4. Твори Косача видавалися у Львові, Станіславі, Кракові, Парижі, Новому Ульмі, Мюнхені, Аугсбурзі, Регенсбурзі, Нью-Йорку і Києві.

 

Читайте також: Нові прочитання до 140-річчя Лесі Українки

 

5. Свої перші вірші у 18 років Косач опублікував у журналі Пласту «Молоде життя» (Львів). А останній його роман «Чортківська скеля» вийшов за два роки до смерті. Письменницька діяльність Косача тривала понад 60 років.

 

6. Косач слухав лекції з історії в Сорбонні у 1930-х роках і протягом життя листувався із видатними істориками: Омеляном Пріцаком, Іваном Лисяком-Рудницьким, Марком Антоновичем.

 

7. У 1930-х Косач став лауреатом премій Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка (ТОПІЖ) і Українського католицького союзу. Свого часу ці нагороди отримали Богдан-Ігор Антонич, Улас Самчук, Ірина Вільде.

8. Текст п’єси «Ордер» Косача, котра була успішно поставлена Володимиром Блавацьким у другій половині 1940-х років, досі не знайдено.

 

9. Половину свого життя – 41 рік – Косач прожив у США. Він приїжджає туди 1949 року із дружиною Мар’яною та дворічним сином Юрієм (Джорджем). Мар’яна – дочка відомого українського художника Федора Кричевського. Зараз вона мешкає у Нью-Йорку.

 

10. У 1951 році Косач був одним із засновників та головним редактором літературно-мистецького часопису «Обрії». Видання спонсорував Володимир Возняк, колишній діпіст, лікар із Нью-Йорка, друг Косача. У цьому часописі українська культура – у часи, коли такої країни як Україна не існувало на політичній карті світу – осмислюється як частина світової. Деякі з назв матеріалів є промовистими: «Америка в драматургії Лесі Українки», «Коцюбинський в Америці», «Артур Кестлер і Микола Хвильовий», «Ми і література США» та ін. «Обрії» високо оцінювали Богдан Рубчак, Богдан Бойчук та Григорій Костюк.

 

Читайте також: Листи Лесі Українки. Том другий: модерна драма на межі століть

11. Починаючи з 1960-х років, твори Косача публікують в підрадянській Україні. У Києві виходять друком: «Мантаттанські ночі» (Радянський письменник, 1966), «Вибране: Поезії. Публіцистика» (Дніпро, 1975), «Лиха доля в Маракайбо» (Молодь, 1976), «Літо над Делавером» (Радянський письменник, 1980), «Володарка Понтиди» (Радянський письменник, 1987).

 

12. Починаючи з 1959 року, Косач редагує так званий «прорадянський часопис» «За синім океаном» (Нью-Йорк). З невідомих причин це видання перестало виходити 1964 року.

13. Роман «Володарка Понтиди» Юрія Косача має два варіанти: оригінальний, виданий в Нью-Йорку (Нові обрії, 1987), та радянську цензуровану версію, у кілька разів меншу від оригіналу (Київ: Радянський письменник, 1987). Першопочатково цей роман мав вийти у Києві під назвою «Емігрантка». Косачу ця назва не подобалася.

 

14. Косач похований на українському кладовищі в містечку Баундбрук (США, Нью-Джерсі) разом зі своєю останньою дружиною Євгенією Нотман-Ніколаєвою.

15. Сьогодні остання видана книжка Косача – збірка історичної прози «Сеньйор Ніколо» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018). «Сеньйор Ніколо» – це незавершений біографічний роман про Гоголя (на основі його листів), який Косач писав у 1950-х роках і в який Косач закладає свої проблеми культурних орієнтацій та національної належності. Ці теми були магістральними у його творчості.

 

Читайте також: Леся Українка: десять найсильніших років українського модернізму

За неоціненної допомоги Нати Коваль