Шрифтовий фестиваль на ентузіазмі: як пройшов «Простір літер» у Луцьку

Цього літа Луцьк учергове став центром каліграфії та типографії в Україні. Відбувся фестиваль «Простір літер», що зібрав гостей від Бердянська до Львова з України, та від Дюссельдорфа до Атен з Європи. Під враженими поглядами містян каліграфи зізнавались у любові до Луцька на його стінах. Але основними локаціями стали двір будинку Косачів та замок Любарта, де вранці 9–11 серпня учасники проєктувати, малювали, ліпили, писали й вирізали літери, а вже по обіді тривали лекції, що охопили теми від історії шрифту до специфіки бізнесу в сучасній типографії. 

Учасники мали змогу почути виступи відомих шрифтовиків, каліграфів, дизайнерів, дослідників, арт-директорів та інших професіоналів у сфері типографіки та дизайну. А ввечері усі охочі спілкувалися у невимушеній атмосфері.

У перший день після відкриття фестивалю учасники робили власний шрифт у програмі Fontlab. Керував процесом та давав цінні поради Едік Габузян, майстер шрифтової справи із Вірменії. Потім була лекція. Спочатку Іван Роговченко поділився процесом пошуку та замовлення шрифтової гарнітури (цікаво було послухати про цей процес з боку замовника). Основне, що хотів донести Іаван, що шрифтовим дизайнерам потрібно більше розповідати про себе, адже замовникам, які далекі від сфери дизайну, важко знайти потрібну людину.

Також підняли тему актуальності шрифтив для розвитку брендів, і поговорили про ціну. Виявилося, що замовити корпоративний шрифт у дизайнера для бізнесу значно вигідніше, ніж купувати потрібну гарнітуру з усіма ліцензіями на відповідних сайтах. Це говорить про актуальність професії шрифтовиків. Наступний спікер Андрій Константинов пролив світло на ліцензіювання шрифтів та їх продаж на різних сайтах. Завершив перший день фестивалю дослідник Ігор Дудник із лекцією про історію української кирилиці.

Другий день почався із різноманітних майстер-класів. Створення шрифтових етикеток для наливок (а також дегустація самих наливок), каліграфія гострим пером і каліграфія для весільної поліграфії, пластиліновий і 3д леттерінг — усі охочі мали змогу спробувати те, що більше до вподоби. Паралельно із цим відбувалися розписи стін у різних локаціях Луцька: Наталія Ком’яхова зробила каліграфічний напис у Старому місті, Олексій Чекаль — на стіні Молодіжного центру Волині, Тарас Макар — на фасаді бібліотеки. Також протягом усіх днів діяли виставки шрифтів у будинку Косачів в Старому місті та у центральній галереї.

Лекційна частина другого дня була найбільш насиченою. Анжела Погосова розповіла про конкурс шрифтів Granshan, Едік Габузян про створення шрифтів із кирилицею. Христина Борисова говорила про розвиток шрифтів у Болгарії. Віктор Харик занурив слухачів у національну кирилицю, а Панос Вассиліу показав неймовірної краси соціальний проєкт. Пізніше вечірнє спілкування переросло у пошук шрифтової термінології українською.

Третій день розпочався із воркшопу Верена Ґерлах, вирізали модульні елементи на основі зображень замку і складали із них свої літери та написи. Також були й інші майстр-класи: писали сучасну каліграфію гострим пером із Олександрою Свіковською, практикували українську каліграфію на основі скоропису разом із Анею Єгоровою, а також розписували сумки разом із каліграфинею з Польщі Барбара Галінська. Пралельно Катя Корчагіна розповідала про ірландські буквиці, а Катя Яцушек — про предметну літерацію.

Лекційна частина виявилася не менш цікавою. Наталі Закашанська та Марія Омельчук (студія galagan) розповіли про стратегію і айдентику, Святостав Кононець (студія mirrolab.com) про пошук ідей для дизайну, Володимир Блажівський (студія HAP:PY та Projector. Lviv) про те, як прадавати свій дизайн та комунікацію із замовниками, Олександр Кольдько (Агенит змін) про дизайн міського середовища. Завершили лекційну частину виступи Віктора Харика про історію кирилиці, а також розповідь Андрія Шевченка про роботи над шрифтами.

Кирило Ткачов

Шрифтар, засновник і організатор «Простору літер»

Щороку людей дедалі більше. Минулого року було 120–130. Цьогоріч за всі дні на фестивалі побувало приблизно 150–200 людей. Загалом учасники приїхали з восьми країн, включно з Україною. Найбільше — з Вірменії та Німеччини, багато з Польщі. Також були гості з Греції, Литви, Естонії, Білорусі.

Тепер іноземних гостей значно більше. І серед них є ті, хто приїхав із цікавості, а не на запрошення. Наприклад, Март Андерсон, організатор схожої шрифтової конференції, що відбувається в Естонії.

У нас дуже насичена програма. Спочатку ми думали розмістити її у два дні, а тепер я бачу, що вона і в три ледь-ледь влазить, бо виходить близько 40 подій: 3 виставки, 12 майстер-класів, лекції та посиденьки, які ми теж додаємо до цього переліку. Довелося дуже серйозно працювати. Цього року в нас більше волонтерів, але рук усе одно постійно не вистачає. Потрібно збільшувати основну організаційну команду.

Окрім волонтерів, у нас є друзі та партнери з Луцька. Серед лекторів — Святослав Кононенко. Його студія Mirrorlab дуже класна, на мою думку, вона не поступається відомим київським. І, власне, я. Я завжди тримаю про всяк випадок кілька лекцій, які можу прочитати, якщо хтось не доїде. А цього року в нас вийшло більше лекцій, частину з яких ми й не планували. Спікерів було так багато, що на всіх не вистачило місць у програмі.

На першому фестивалі було близько 30 людей. Він був дуже камерним: принаймні половина учасників були друзі й знайомі, і ще хтось приїхав послухати лекції. А тепер ми перетворилися на – не можу – сказати, що дуже потужну, але помітну подію. Багато зацікавлених журналістів, багато людей, що приїздять до нас не вперше. Мене особисто дуже тішить, коли приїздять родинами. Як, скажімо, Андрій Шевченко, який приїхав з донькою із Бердянська. А ще до нас завітав Дмитро Кліщик з родиною, Ком’яхови, Чекалі…

І дуже класно, коли діти займаються чимось своїм. Ми дуже раді, що в нас з’являється паралельна дитяча тусовка.

Що вони поробляють щось своє, а також долучені до майстер-класів, бо робота з пластиліном чи предметним летерингом завжди дуже цікаві дітям.

Одарка Юдіна

Ілюстраторка, донька Сашка та Наталії Ком’яхових

Ми приїхали сюди сім’єю, і попри те, що в нас велика вікова різниця, нам усім тут подобається — і найменшим, і мені, і батькам. Тобто тут усі мають чим зайнятися. Все дуже пізнавально. Ми тут ліпили в’яззю, дивились і слухали лекції. Тут дуже класно. Сподіваюся, наступного року буде так само.

Сашко Ком’яхов

Ілюстратор, співзасновник спільноти «Ілюстрактор»

Я вважаю, що цей фестиваль для шрифтовиків — must be. Щодня дуже кльова програма. Є дуже цікаві лекції, можна багато поспілкуватися з однодумцями. І місце, на мою думку, дуже відповідне: коли говорять про історію шрифту, і ти поруч із Музеєм книги, оточений старовинною архітектурою, це створює особливий контекст.

Минулого року фестиваль був з акцентом на широку публіку. Організатори намагалися більше залучити простих туристів і містян, зацікавити їх каліграфією і шрифтом. Були різні перформанси. Олексій Чекаль малював на великому форматі. А цього року було більше зроблено для фахової аудиторії.

Читайте також інтерв’ю з Дмитром Растворцевим «Ентузіаст-самоучка зі шрифтовою стратегією не святі горшки ліплять»

Богдан Гдаль

Шрифтар, дизайнер

Хороший фестиваль виходить в організаторів. Я був тут чотири роки тому, він був дуже камерним, маленьким, буквально кілька доповідей. Зійшлися дизайнери з Луцька, кілька людей приїхали з інших міст — і це була така маленька тусовочка, де почалося жваве спілкування. А тепер це фаховий захід на високому рівні. Кирилові вдалося підвищити статус фестивалю у кілька разів. Це вражає і надихає.

Є доповідачі з цікавою подачею. От, наприклад, Верена Ґерлах — крім лекції, продумала класний спосіб аналогово працювати з формою. І навіть шрифтовики-професіонали, які вже собаку з’їли на багатьох речах, сьогодні, як діти, бігали, малювали, вирізали, творили. Це супер, що людині вдалося так втягнути у процес велику кількість людей.

Та й інші майстер-класи були не менш цікаві. Десь спокійніший процес, як-от каліграфія, десь динамічніший, але в цілому все жваво. Найбільше я був радий побачити людей, яких або взагалі до того не бачив наживо, або бачив дуже давно. І я їхав саме за живим спілкуванням у цій шрифтовій сфері.

А потім був класний процес пошуку термінології. Теж несподіваний, який людей, по-перше, розворушив, а по-друге, показав, що ми можемо робити практичні речі, які розвивають цілу галузь.

Тетяна Іваненко

Викладачка Харківської державної академії дизайну та мистецтв, засновниця міжнародного конкурсу каліграфї та шрифту «Панґрам»

Фестиваль об’єднує шрифтову спільноту України та дружніх до неї країн, а також дає нагоду, як казав Віктор Харик, розвіртуалізуватися, поспілкуватися з друзями з соцмереж. Одним з головних питань наразі є становлення саме української кирилиці, того, якою вона має бути у майбутньому. На фестивалі обговорювали термінологію, до чого долучилися не тільки українці, а й гості з Литви та Білорусі. Графічна дискусія дала дуже добрі результати, є досить цікаві пропозиції, навіть блискучі, на мій погляд, але залишилися й дискусійні моменти — і це добре. Найближчим часом я запропоную колегам ще раз обговорити цю тему вже з оновленим матеріалом.

Зараз я працюю над першою частиною навчального посібника «Шрифтовий дизайн: основи» саме для студентів творчих закладів вищої освіти України. Він включатиме базові поняття, термінологію, характеристики шрифту, оптичні компенсатори, а також ілюстративний матеріал з творчими завданнями.

Верена Ґерлах

Німецька шрифтарка, книжкова дизайнерка

Мені тут дуже сподобалося, справді. Просто добре і дуже незвично. Я бачу, що учасники амбітні, дуже налаштовані на типографію — і це чудово. Я виступала з лекцією і провела майстер-клас із трафаретного шрифту. На лекції я розповідаю про власні проєкти й про те, що вмію. А що вміють учасники майстер-класу — я не знаю. Часто буває великий розрив, коли на майстер-клас приходять абсолютні новачки та професіонали, і треба працювати з ними водночас. Лекція підготовлена наперед, а майстер-клас — це процес: маєш гнучко підлаштовуватися до учасників.

Я люблю дизайнувати шрифти з «вуличним» походженням. А те, що ми робили на майстер-класі, може, навпаки — шрифти для вулиць? Хтозна.

Ольга Протасова і Наталія Ком’яхова

Ольга — ілюстраторка, співзасновниця спільноти «Ілюстрактор», Наталія — каліграфка, ілюстраторка

Фестиваль — вогонь! Класно, що маємо таку спільноту. І потужних спікерів, яких щороку стає все більше. Вже не вистачає місць на майстер-класах чи в затінку лекторію.

Мабуть, якщо робити покращення, потрібна крита сцена: щоб і на свіжому повітрі, і люди були захищені від сонця й вітру. Але для цього, звісно, потрібна серйозна фінансова допомога — і від міста, і від різних організацій. Ще сюди складно дістатися, але цю проблему, мабуть, нереально вирішити. А в усьому іншому класно. Мабуть, у Кирила має з’явитися справді велика команда організаторів, бо зараз вони роблять це практично удвох з дружиною Мариною. І волонтерів не вистачає.

Від майстер-класу в нас прекрасні враження. Враховуючи, що й для нас майстер-клас із летерингу в’яззю був експериментом. Коли сам не знаєш, чого очікувати, а результат вражає — це супер. Учасники всі молодці. Ми дуже задоволені ідеями та працьовитістю студентів. Власне, це люди підготовлені, які певним чином працюють над шрифтами, тож сприйняли все прекрасно і видали чудові результати.

Нам дуже подобається Луцьк, подобається зустрічатися і спілкуватися з друзями тут.

І звісно, дуже багато нових знайомств. Нових знань. Приміром, дуже цікаві лекції були у Верени Ґерлах, у Паноса Вассиліу.
Людині, яка в принципі займається літерами, обов’язково треба їздити на такі фестивалі, саме щоб розвивати коло професійного спілкування. Багато хто приїхав просто зустрітися. З багатьох міст України, і не тільки. Вийти за межі знайомства онлайн. А прекрасним бонусом була й фахова інформація.

Юрко Гуцуляк

Арт-директор з Канади, дизайнер

В Україні є сформована дизайнерська спільнота. Думаю, що якраз шрифтовики були першими дизайнерами, які об’єдналися, почали періодично зустрічатися, обговорювати важливі питання. І далі за шрифтовиками таку спільноту утворили ілюстратори, які також мають свою платформу та заходи, де розв’язують поточні проблеми.

Цей фестиваль орієнтований більше на шрифтових дизайнерів, хоча я вважаю, що такі заходи корисні для всіх дизайнерів без винятку. Бо всі вони використовують шрифти.

Для України дуже важливо мати такий фестиваль. У небагатьох країнах по світу взагалі є спеціалізовані шрифтові івенти. Дуже цікавим є формат: «Простір літер» відбувається саме в Луцьку, який трохи віддалений від основних транспортних шляхів, і, можливо, це робить його особливим, додає шарму. Бо сюди треба спеціально добиратися, треба бути налаштованим на фестиваль і цікавитися темою.

Щодо технічної організації, основною проблемою є наявність екрана. Дизайнери зазвичай візуали, і їм дуже важливо добре бачити найменші деталі того, про що говорять у цей момент. Екран великого розміру з достатнім контрастом і бажано гарним кольоропередаванням – це дуже важливий момент.

Я не побачив участі місцевої влади чи великих спонсорів. Фестиваль робиться фактично ініціативою невеликих організацій, приватних шкіл, окремих дизайнерів. Варто підключати до розвитку фестивалю більших спонсорів чи пробувати говорити про нього на урядовому рівні.

Також я вважаю, що важливим питанням фестивалю «Простір літер» є мова. З одного боку, лекції читаються мовами, які тут розуміють, — українською і російською. А з іншого, є закордонні гості. Якщо буде переклад англійською, це дозволить зробити фестиваль справді міжнародним.

У світі небагато шрифтових фестивалів. Провідним є ATypI, англомовний фестиваль, який, відповідно, орієнтується на весь світ, щоразу проводиться в іншому місці, а квиток на подію коштує значно дорожче, ніж на «Простір літер». Це дає йому певну свободу. Також деколи події робить Type Directors Club New York, переважно це виставки чи майстер-класи. Ще є Type Directors Club Tokio, але я ніколи не чув про події з їхнього боку.

Більшість дизайнерів веде замкнутий спосіб життя. Є коло спілкування, коло клієнтів і друзів, але дуже часто не вистачає спілкування з іншими представниками професії. Якраз усі фестивалі з дизайну, реклами, шрифтів тощо спрямовані на те, щоб люди вийшли зі своїх мушель і поділилися тим, що їх хвилює. Відповідно, після фестивалю лишається враження, що ти не один такий. І якщо інші люди розв’язують схожі питання, собі теж можна пробувати. З’являється більше впевненості й свіжості погляду на деякі проблеми.

Віктор Харик

Німецький шрифтар

Я не звик до такого формату фестивалю, бо мій досвід пов’язаний переважно з ATypI, а там зовсім інший ритм. Дуже багато людей, жорстка програма. Там водночас ідуть по три лекції, людина мусить обирати. Починається з восьмої ранку, невеликі перерви на каву, і навіть вечірні посиденьки — теж робота. А тут усе таке розслаблене і не дуже обов’язкове. Але виходить добре. Тому це теж правильно, такий більш східний шлях. І мене це тішить.

Я приїхав не лише на запрошення фестивалю «Простір літер», а й на запрошення «Ґраншан», і прочитав свою доповідь у межах цієї конференції. Власне, можливість виступати рідною мовою і мати професійний фідбек — важливо. І приємно теж.

Місце проведення має свій шарм: ми виступаємо з доповідями, а поруч проводять весілля. Це оживляє враження.

Щодо розв’язання проблем кирилки — ці питання відомі давно, але тут вони поставлені публічно. Не всі можна взагалі вирішити, але, скажімо, Тетяна Іваненко з Харкова дуже ретельно підійшла до своєї справи. Вона готує до видання підручник, і для цього потрібна українська термінологія, а її немає. Це взагалі проблема шрифтової освіти — відсутньої її в Україні як такої. І ось Тетяна пів року спілкувалася з нами інтернетом, а сюди привезла результати, ми їх знову обговорили наживо. І були якісь навіть геніальні вирішення. Приміром, є така оптична компенсація, коли частина літери виходить за рядок. У російській мові це називається «звисання». І якщо «нижнє звисання» зрозуміле, то що робити з «верхнім звисанням»?

За логікою мови «звисає» це вниз, а за логікою шрифта має стирчати вгору. І от одна гарна художниця, але все ж не досвідчена шрифтарка запропонувала чудову пару: «звисання» і «здіймання». Клас! Такого немає навіть в англійській.

І ще якісь питання вдалося обговорити, вирішити, зокрема зустрітися з партнерами, яких я досі не бачив наживо. Підписали угоди, обговорили подальші плани. Це, безумовно, вплине на роботу, а відтак і на розвиток кирилки в Україні.

Панос Вассиліу

Грецький шрифтар, засновник студії Parachute

Я вперше потрапив на настільки відкриту конференцію. Це щось зовсім незвичайне, і мені дуже сподобалося. Конференція в замку неймовірно вразила. Що б хотілося покращити: наступного разу я б хотів побачити більший екран. Він зробить виступи більш вражаючими й дасть аудиторії змогу краще все роздивитися. А крім цього, все просто чудово. Значно краще, ніж бути у залі для конференцій. Ще й погода була гарна. Я не очікував, що буде саме так.

Інші подібні заходи зосереджені саме на типографії. А цей відкритіший до дизайнерської складової. Видно, як типографія застосовується в дизайні у широкому сенсі. Не лише доповіді про те, як робити шрифти… а щось більше. Я завжди хочу бачити, як шрифти впроваджуються і використовуються. І тут є багато такого. Я би пропонував і конференції «Ґраншан» розвиватися в цьому напрямку, включати роботи, показувати, як шрифти по-різному використовуються в дизайні.

Думаю, фестиваль міг би залучити більше людей з Європи. Хочеться, щоби «Простір літер» розвивався і включав більше різних заходів. На майстер-класи я не встиг потрапити, але в цілому з таким місцем і сценою — було би добре, аби якась група грала на сцені. Або щось подібне. Бути відкритими. Можливо, мати навіть більше мистецької складової, ніж дизайнерської чи суто дизайну шрифтів. Це було б неймовірно.

Едік Габузян

Шрифтар з Вірменії, віце-президент конференції «Ґраншан»

Ми запросили Кирила Ткачова взяти участь і зробити доповідь на конференції «Ґраншан» у Єревані 2017 року. Наступного року Кирило запросив нас на свій фестиваль до Луцька. Фестиваль і саме місто мені дуже сподобались. А навесні цього року до Єревана приїхали Кирило Ткачов і Марина Закаляка.

Я їм запропонував провести спільну конференцію й виставки «Ґраншан» і харківського студентського конкурсу «Панграм» (я член журі цього конкурсу). Про «Панграм» я написав організаторці цього конкурсу Тетяні Іваненко. Вона прийняла запрошення і теж стала співорганізаторкою луцького фестивалю.

Мій майстер-клас (з основ програми FontLab) пройшов цікаво, я не очікував, що буде так багато охочих. Зазвичай буває 10–12 людей. Серед учасників були новачки й люди з досвідом, які прийшли на майстер-клас зі своїми шрифтами та конкретними фаховими питаннями.

Анжела Погосова

Шрифтарка з Вірменії, перекладачка

Чергова конференція і виставка «Ґраншан» відбулися в чудовому місті Луцьку разом з «Простором літер». На конференції виступили відомі дизайнери та шрифтарі з різних країн: Едік Габузян (Вірменія), Борис Кохан (Німеччина), Анжела Погосова (Вірменія), Панос Вассиліу (Греція), Верена Ґерлах (Німеччина), Кристина Борисова (Болгарія), Тетяна Іваненко (Україна), Тетяна Кулаженко (Білорусь), Віктор Харик (Німеччина), Олексій Коваль (Білорусь). Я виступила з презентацією та познайомила учасників конференції з історією «Ґраншан». На виставці були представлені роботи-призери конкурсу «Ґраншан», шрифти з дуже різними писемностями, крім латинки. Виставку високо оцінили учасники «Простору літер». Хочу подякувати Кирилові Ткачову та його команді за чудову організацію.

Март Андерсон

Естонський шрифтар, дизайнер, організатор конференції «Кір’як»

«Простір літер» — чудове місце для зустрічі людей шрифту. Його формат трохи різниться від нашої конференції «Кір’як», бо у п’ятницю ми маємо блок із 8 лекцій, а в суботу (а іноді в неділю) відбуваються майстер-класи. І все ж змішана програма на «Просторі літер» припала мені до душі. До того ж, усе відбувається більш-менш в одній локації, що додає синергії процесу. Всі заходи «Кір′як» відбуваються у приміщенні — виступи в національній бібліотеці і практикум у таллінській політехніці.

Ми стараємося триматися ширшої тематики, говорити також про використання шрифтів, книжковий дизайн, каліграфію, леттеринг, постери, різні мовні системи — щоби кожен знайшов щось для себе. Наша конференція цьогоріч відбулася вже всьоме, і ми зібрали майже 200 людей аудиторії. 

Але я бачу, що головна задача на «Просторі літер» та сама — заходи мають дати нові знання, натхнення, а також зібрати людей разом.

Читайте також: Кирило Ткачов про текст з усіх боків

Фото: Сашко Ком’яков, Кирило Ткачов