Словацький комікс сьогодні: історичні герої, молоді бунтарі та пошуки слави у Чехії

Словацький комікс… а такий існує? Саме таке запитання можна часто почути, коли починаєш говорити про цю літературну нішу з українцями. Так, він існує і привертає увагу багатьма доволі цікавими проєктами, про які не зайвим буде дізнатися й нашим читачам та коміксистам. Що ж зараз читають у Словаччині?

Спершу варто розповісти про пізнавлально-просвітницькі комікси Словаччини. За словами Петера Міхаліка, засновника та програмного директора Братиславського книжкового фестивалю BRaK, зараз словацький комікс переживає цікавий період: він «прокидається після тривалого сну» і рясніє багатьма новими виданнями. «Усіх їх об’єднують місцеві історичні постаті та реалії. Наприклад, серія Nežný komiks, яка розповідає про падіння залізної завіси, або серія мальованих історій про Мілана Растіслава Штефаника. Такі проєкти є віддзеркаленням читацького інтересу», – говорить Петер. Автором одного з коміксів серії Nežný komiks – Чорне свято/Čierna oslava – став Міхал Гворецький, знайомий нашим читачам своєю книжкою «Троль». У цій графічній новелі йдеться про пригоди дівчини, що живе подвійним життям в авторитарні часи: вранці вона слухняна внучка комуністичного функціонера, а ввечері – бунтівниця, що бере активну участь у підготовці студентської демонстрації.

Ще одним пізнавальним коміксом, створеним для школярів з просвітницькою метою, стало видання про Мілана Растіслава Штефаника/Milan Rastislav Štefánik (2019). На його створення історика Ленку Млчухову і художницю Ніну Абрамовічову надихнула яскрава постать самого Штефаника – словацького політика, дипломата, авіатора, першого міністра оборони Чехословаччини. Весь комікс створений на основі історичних фактів та інформації з архівних джерел.

Також існує комікс про Штефаника, який видали з нагоди 100-річчя з дня його трагічної загибелі, спеціально для вчителів і школярів середніх шкіл. Томаш Крішшак, автор тексту, та художники Артер Еніац, Франтішек Грібал запланували цілу серію коміксів «Пригоди Мілана Растіслава Штефаника», аби нагадати молодому поколінню про цю непересічну постать в історії Словаччини та розвінчати міфи, що існують навколо неї.

Серед дитячих видань слід згадати пригодницький комікс «Золотий зуб. Таємниця шкільного підвалу» (2019) Соні Балажової та художник Давіда Марціна. З цими персонажами маленькі читачі тривалий час зустрічалися на сторінках дитячого часопису «Сонечко», і лише цього року світ побачив повноцінний, окремий комікс. У ньому йдеться про пригоди трьох друзів, які знайшли в шкільному підвалі не тільки потаємну схованку, але й дуже дивний бляшаний пристрій. Що це? Як він туди потрапив? Хто пише ті жахливі доручення на дверях сховку? Це й намагаються з’ясувати маленькі читачі разом з героями коміксу.

Варто згадати й про комікси для дорослих, серед яких можна виділити графічні новели «Рудо» та «Зона» словацького драматурга Даніела Майлінґа. «Рудо – це феномен, який став популярним спочатку в інтернеті. Створив його театральний драматург Даніель Майлінґ. Пригоди цинічного героя Рудо були настільки популярними, що комікс вийшов друком насамперед у Чехії, а вже згодом у Словаччині», – розповідає про комікс Петер Міхалік.

Чорно-білі мальовані історії Даніеля Майлінґа популярні передовсім завдяки своєму чорному гумору, іронії в стилі Вуді Аллена та сарказму, а також абсурдності на зразок культового коміксу «Red Meat».

Не менш цікаві робити можна зустріти на веб-ресурсі Fandom.sk, який започаткував конкурс для художників-новачків «Svet na tvoj obraz», де читачі самі обирають найкращу роботу художника-аматора мальованої історії. Переможців урочисто оголошують на словацьких фестивалях поп-культури «BBcon» та «Parcon». Перемога на ньому відкриває художникам шлях до співпраці з видавництвами, редакціями часописів і креативними командами.

Декотрі словацькі художники працюють і в Чехії, бо тамтешній ринок жвавіший: діють видавництва, які спеціалізуються саме на коміксах, для їх популяризації організовуються конкурси. Виставкам коміксів надають свої зали престижні галереї. Існують так звані коміксові інкубатори – платформи, що об’єднують творців коміксів. А у вишах навіть запроваджують спеціалізовані курси, приміром, за фахом «Дитячий комікс».

Найяскравішим словацьким митцем, який працює у Чеській Республіці, є Бранко Єлінек. На мистецьку сцену він вийшов із трилогією «Oskar Ed» (2003-2006), а наступною його роботою стала графічна новела «Оскар Ед: Моя найбільша мрія» (2016).

Ще одним словацьким автором, що публікується у Чехії, є Мікулаш Подпроцький. Він дебютував також чеською – чорно-білим графічним романом «Дикий край» (2013). Третім словацьким митцем, який закріпився в Чеській Республіці, став Ян Ластомірський, відомий своїми короткими оповідями та серіями антологій.

Звісно ж, комусь може видатися, що не так вже й багато публікується коміксів у Словаччині, та не забуваймо, що країна в рази менша за нашу. Словацький ринок коміксу (як і український) поступово оживає та заживає популярності, повільно знаходить своїх читачів і шанувальників.

Читайте також: Комікс – це мистецтво. Хтось сумнівається?

Світлини веб ресурсів: видавництв E.J. Publishing, Blue Angel, Monokel/BRaK, з вебресурсу Fandom.sk, LIC.