«Вам дуже пощастило!»: Історії Подолу. Vol 2

Поділ. Тут 70% об’єктів культурної спадщини столиці, понад 200 тисяч жителів, з яких кожен п’ятий – пенсіонер. У 1892 році в цій частині міста почав їздити найстаріший громадський транспорт міста – трамвай.

На вулицях Подолу можна зустріти дуже різних людей. І, як кажуть, кожна людина може розповісти цікаву історію. Ми вирішили послухати.

Подільський трамвай

Якщо прямувати від пам’ятника Сковороді до станції метро «Контрактова площа», перетинаючи трамвайні колії, можна зустріти квіткарку Катерину. Вона давно продає букети-обереги з вереса, калини та сніжку на Подолі. За один букет править 50-70 гривень. Обіцяє: стоятимуть цілий рік.

«На жаль, не в кращу сторону люди міняються. Можливо, час такий, можливо, ситуація така. Стають більш замкнуті, жорсткіші», – говорить Катерина. – Природа завжди надихає, заспокоює. Починаєш розуміти, що ти – частинка цієї природи». Продавчиня обережно завертає букетик і віддає зі словами: «Гарного дня! Нехай вам щастить!».

За один букет править 50-70 гривень

Тамара Андріївна у вихідний день з дев’ятирічним онуком йде повз головний корпус університету «Києво-Могилянська академія». Розповідає йому: «Раніше тут навчали моряків, зараз теж учать, але іншому». (З 1967 року в цьому корпусі розташовувалося Київське вище військово-морське політичне училище, – ред.)

Більш ніж 40 років вона живе в Києві і дуже любить гуляти Подолом.

«Мені подобаються старовинні будівлі, які реставрують у тому ж стилі, в якому вони були спочатку», – розповідає вона. – Це своєрідна ностальгія, яка надихає на спогади. У мене не часто виходить вибратися на прогулянку, але коли це вдається, я люблю пройтися по Сагайдачного, спуститися по Андріївському узвозу».

 

Тамара Андріївна любить гуляти Подолом

«Не буде кондукторів – ніхто не братиме квитків, – розповідає Олександр, корінний киянин, який нещодавно влаштувався на роботу кондуктором трамваю, – ось молодь більш-менш серйозна, яка хоче чогось досягти, бере квитки, а пенсіонери не беруть. Зараз же усі плачуться. Платять лише 20-30% людей. Хочуть, аби все було на дурняк, а так не виходить. Як кажуть: хто працює, той не голодує. Золоті слова».

 

Незвичний ракурс

Музика Подолу

Тут не запізнишся

Напрямки Подолу

Козак скрізь козак

 

Фото і відео: Юлія Петрова (Житомир), Людмила Фіть (Черкаси), Анна Ващенко (Одеса)

Перша частина історії тут