видавництва

Видавці еколітератури: турбуються про довкілля чи ловлять хайп?

22.04.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

На українському ринку останнім часом з’явилося чимало книжок, пов’язаних із захистом довкілля, зміною клімату, екологічним способом життя тощо. Особливо швидко ніша ековидань почала заповнюватися після того, як у багатьох країнах, зокрема й в Україні, пройшли кліматичні марші й протести, а бути «еко» стало модно. Для бізнесу ж «екологічність» перетворилася на одну з конкурентних переваг.

Чому видавництва так зацікавилися екологічною темою: щоб бути у тренді чи це справді їхня світоглядна позиція? І чи може взагалі книжковий бізнес бути екологічним? Адже він пов’язаний з використанням паперу, а отже і лісових ресурсів. До того ж, книговиданню можна закинути викиди під час транспортування книжок і не завжди екологічне пакування у стилі «одна коробка — три метри скотчу» (хоча останнє радше на совісті пошти).

Ми поговорили з кількома видавцями і переконалися — якщо є бажання, то будь-який бізнес можна зробити більш екологічним. Отож, розповідаємо, як українські видавництва змінюють свої офіси, продукцію та підходи до роботи, щоб бути на «зеленій» стороні.

Зміни починаються з робочого місця

Найперше, з чого видавництва можуть почати шлях до ековідповідального бізнесу, це зробити «зеленими» свої офіси. Насамперед йдеться про сортування сміття. Не у всіх українських містах для цього налагоджена необхідна інфраструктура. Водночас макулатуру здавати можливо всюди: пунктів приймання вживаного паперу в нас вистачає. Тому для втілення такого простого, але важливого кроку, достатньо лише мати бажання. Із цим погоджуються видавництва, які вже давно здають використаний папір зі своїх офісів на переробку, зокрема «Ранок», «Наш Формат», «Навчальна книга — Богдан», «Видавництво Старого Лева», «Рідна мова», «Vivat», «Ніка-Центр», «КМ-Букс» та інші.

Чимало видавництв заощадливо використовують папір в офісі, що зумовлено не лише екологічними, а й економічними причинами. Наприклад, у видавництві «Vivat», завжди задруковують обидві сторони аркуша й уникають непотрібного друкування. Ігор Зарудко, креативний директор видавництва, розповідає: «Я — взагалі прибічник діджиталізації бізнесу, а на тлі екологічних проблем, які маємо у світі, це особливо важливо. Наразі і я, і всі топкерівники видавництва запроваджують електронний документообіг, уникаючи марного використання великої кількості паперу».

 

Також багатьом видавництвам, попри інфраструктурні складнощі, вдалося налагодити у своїх офісах систему сортування й інших видів сміття — пластику (хоча його усяко намагаються уникати), металу, скла, тетрапаків. Наприклад, «Ранок» тісно співпрацює зі Зміївською паперовою фабрикою і всі паперові стаканчики, пакування з-під молока та соку відразу направляє на переробку. А в «Нашому форматі» мають на меті впровадити сортування небезпечних відходів — батарейок, мишок, клавіатури та зламаної побутової техніки. Компанія вже знайшла організацію, яка їй у цьому допоможе.

 

На запитання «Що вас підштовхнуло змінювати свої офіси?» у видавництвах дають різні відповіді. Але, очевидно, що це не піар-хід «згори», а рішення самої команди.

Наприклад, у «Рідній мові» все почалося із книжки «Дім — нуль відходів». Звернути на неї увагу видавництву порадила громадська організація «Озеро». Робота над книжкою вплинула на життя усієї редакції, зокрема в офісі відмовилися від використання одноразового посуду. Отож, ніякого примусу до екологічності не було — усі за власним бажанням стали більш ековідповідальними.

 

«Та найбільше змін сталося в особистому житті співробітників. Ми почали використовувати багаторазові екоторбинки (дехто навіть шиє їх на продаж), сумки-сітки, бамбукові стакани, хтось почав компостувати органічні відходи. Усі використовують нешкідливі мийні засоби, і майже всі віддають на повторне використання речі», — розповідає маркетогогиня видавництва Катерина Молочко.

 

А у «Нашому форматі» сортування сміття було ініціативою редакторки видавництва Вікторії Кравчук, яка намагається дотримуватися способу життя без відходів (no waste). Спочатку вона поступово впроваджувала культуру сортування у життя офісу. А згодом у видавництві з’явилася офіс-менеджерка Марися Кичак — вона з’їздила на сортувальну станцію і тепер стежить, щоб у «Нашому форматі» це робили правильно.

Екологічний друк в Україні

Екологічним називають друк за стандартом FSC. Це означає, що під час виробництва видання, окрім дотримання стандартів якості, не мають порушувати екологічні норми. Йдеться про те, що деревина має бути із лісу, який після вирубки, відновлять.

 

Також виробництво за стандартом FSC вимагає, щоб права людини були дотримані відповідно до трудового законодавства. В Україні книжку за цим стандартом вперше надрукували у 2018 році в харківській друкарні «Юнісофт» для італійського видавництва. Відтоді кілька таких книжок з’явилося і в портфелі українських видавців, зокрема «Рідної мови».

 

«Усі наші книжки на екотему надруковані за цією технологією: вони спеціально підготовлені, бо є свої нюанси друку. Також майже 80 % нашої художньої літератури мають блок (тобто все, крім обкладинки), надрукований за технологією FSC», — розповідає Катерина Молочко.

 

Читайте також: Синергія ідей: чому книговиданню не варто зациклюватись лише на собі

 

Попри успішний досвід «Рідної мови», в інших видавництвах розповідають, що запровадити стандарт FSC у свою роботу досить складно, а «Юнісофт» як була, так і залишилася єдиною друкарнею, яка його має. Причиною цього є те, що сертифікат дорого обходиться типографії, а видавців, що замовляють такий друк — мало, бо він коштує в середньому на 50 % більше.

 

«Ми б дуже хотіли запроваджувати проєкти з таким друком, але, на жаль, поки що не бачимо запит від самого суспільства. Собівартість книжки буде вищою, і я не впевнена, що люди будуть віддавати гроші за екологічність» — розповідає піар-менеджерка «Нашого Формату» Олена Позняк.

 

Директор видавництва «Ніка-Центр» Володимир Самойленко, погоджується, що для українського книжкового ринку FSC ще не на часі: «Технологію FSC ми не використовуємо. Головним критерієм для вибору поліграфічного підприємства і технології друку є якість книжки та, звичайно, ціна. Якщо вартість буде збільшена через технологію FSC, це унеможливить друк планових накладів, оскільки сама галузь перебуває на межі, а то й за межею рентабельності, і ми змушені виживати».

 

А у «Видавництві Старого Лева» звертають увагу на інші, не фінансові, труднощі, пов’язані із впровадженням стандарту. Зокрема, в умовах, коли більшість українських видавництв не має власних друкарень, гарантувати дотримання усіх вимог стандарту — складно.

Тому сьогодні українські видавництва перебувають на етапі боротьби за якісний друк й експериментують з друком на переробленому папері.

Останній є хорошим рішенням, оскільки для його виробництва необхідно вдвічі менше сировини, ніж для звичайного (2 тонни макулатури проти 4 тонн деревини на тонну паперу). Деякі видавництва вже спробували використовувати перероблений папір для своїх видань. Наприклад, «Ранок» так надрукував книжку «Зберегти ліс», що вийшла в 2017 році і стала першою у серії «Екокнига». У видавництві зізнаються, це був експеримент, адже тоді вони ще не мали подібного досвіду і не знали, як таку книжку сприйме споживач. Проєкт став успішним і довів, що на українському ринку є попит на подібні видання.

Окрім того, у видавництві «Ранок» розповідають: папір може бути екологічним не лише з огляду на використовувану сировину. Важливим є також те, які речовини додають до неї для досягнення білизни. «Ранок», до прикладу, друкує 80 % своїх підручників на папері, який був спеціально розроблений для видавництва. Цей папір є екологічно «чистим», адже для його виготовлення не використовують хлор і діоксид титану як відбілювачі, що є європейським стандартом якості.


Екопакування: місія виконана

Кілька українських видавництв уже змінили технології пакування своїх книжок на більш екологічні. Це було побажання не лише співробітників, а й читачів. Наприклад, з 2019 року «Видавництва Старого Лева» використовує виключно власне картонне пакування-трансформер для книжок. Воно не містить жодних пластикових елементів і не потребує використання скотчу. Так запакувати можна  від 1 до 5 книг за раз. Цей крок дав змогу не лише відмовитись від використання метрів плівки, але скоротити час пакування книжок.

 

Спеціальне екологічне пакування є і у «Нашого Формату». Воно складається з картону на 100 %, і його можна замовити на сайті, доплативши 10 гривень. Крім того, видавництво просить служби доставки не проявляти ініціативи зі скотчем чи пластиковим пакетом — екокоробка надійна і без них. «Одна справа, якщо покупець забирає замовлення в книгарні, і ми можемо забезпечити паперове пакування, а інша — доставлення поштою», — каже Олена Позняк.

Як видавці співпрацюють з екоактивістами

Щоб видати успішну книжку про захист довкілля недостатньо знайти закордонний бестселер, купити права і перекласти його. Адже в Україні зовсім інші реалії, а тому, наприклад, чимало порад, які актуальні для європейців, не є релевантними для наших читачів. Тож видавництва звертаються за порадами до фахівців — екоактивістів. Так, у «Рідній мові» запевняють: «Щодо всіх видань ми консультуємося з представниками екоорганізацій, щоб кожна книжка була вартісна».

 

А «Наш Формат» пішов ще далі у бажанні створювати актуальні для українського споживача книжки: «Зараз нам пише книжку відома українська екоактивістка. Ми перекладаємо багато книжок, але це буде видання про наші реалії. Ми сподіваємося, що до кінця цього року або на початку наступного книжка вийде», — проанонсувала Олена Позняк.

 

Видавництво «Ранок» також активно співпрацює з екологічними громадськими організаціями й навіть створює з ними спільні проєкти. Один з них — це допомога «Україні без сміття» із розробкою циклу пізнавальних відеороликів про правила сортування і перероблювання в Україні.

 

Читайте також: Будь еко: книжки для екологічно свідомого виховання дітей

 

Деякі видавництва не лише звертаються до громадських організацій та активістів за консультаціями, а й фінансово підтримують екоініціативи. Наприклад, «КМ-Букс» передає 3 % від рекомендованої вартості кожної купленої книжки «Ґрета і гіганти» міжнародній організації «350.org». Ця організація має на меті запобігти змінам клімату шляхом переходу до альтернативних джерел енергії і проводить різноманітні екологічні акції по всьому світу.

 

Команда «Навчальної книги — Богдан» входить до складу журі та підтримує призами переможців екологічного проєкту «Розвиток екокультури: від особистості до суспільства». А «Видавництво Старого Лева» планує надавати фінансову допомогу притулку «Домажир». «Цього року ми готуємо до друку книжку Євгенії Завалій «Місія «Порятунок». Ведмеді». В основі сюжету є реальні історії ведмедів з притулку «Домажир» неподалік від Львова, який відвідувала авторка, збираючи матеріал для книжки. П’ять гривень з продажу кожного видання йтиме на розвиток «Домажиру»», — розповіли у видавництві.

Екологічність видавництв залежить від читачів

Українські видавництва справді стали більш «зеленими» за останні кілька років. Чимало з них почали не просто видавати екокнижки чи впроваджувати зміни у роботі, а й стали прикладом для власної аудиторії як можна споживати свідомо. Наприклад, у жовтні 2019 року «Наш формат» організовував акцію прибирання річки Почайна. Разом зі своїми читачами й екоактивістами працівники зібрали 3,5 тонни сміття. А видавництво «Ранок» проводило екодень відкритих дверей — після екскурсії офісом гості спільно з командою «Ранку» садили дерева.

 

 

Водночас чимало змін, як-от картонне пакування, видавництва впроваджують на запит читачів. І якщо останні готові доплатити за екологічність, то видавці можуть без сумнівів йти «зеленим» шляхом: запроваджувати нові технології, брати участь в екоініціативах, видавати книжки про захист довкілля й бути амбасадорами відповідального ставлення до природи. Тому найправильніша відповідь на запитання «чи може книжковий бізнес бути екологічним?» така: так, якщо його підтримують читачі.

 

Читайте також: Сміття і люди: чому суспільство добробуту приречене жити на звалищі

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект