HBO

Жнива пандемії: що подивитися влітку на сервісах Netflix та HBO

23.07.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Майже всю весну ми з вами просиділи на жорсткому карантині. Це було важко і непевно, але хоча б запас книжок та фільмів, з якими давно хотілося ознайомитися, лишався. Наразі він у багатьох вичерпався, та й потік як книжкових, так і кіношних новинок неймовірно змалів. Воно й зрозуміло — сфера культури шалено постраждала від пандемії. Дуже багато книжкових фестивалів було або переведено в онлайн-формат, або перенесено, або взагалі скасовано. Та й кінотеатри увесь карантин були закриті. Що ж дивитися залюбленим у кіно книгоманам? А головне — де? Ми покорписалися на різних стримінґових сервісах і відібрали для вас трохи цікавих літературних екранізацій, прем’єри яких заплановані на це літо.

Перрі Мейсон (Perry Mason)

  • Прем’єра: 21 червня
  • Платформа: HBO

 

 

Перрі Мейсон — адвокат із Лос-Анджелеса, що не тільки представляє своїх клієнтів у суді, а й завжди веде власне розслідування паралельно з поліцією. Це головний герой детективного циклу американського письменника Ерла Стенлі Ґарднера. Уперше з’явився на сторінках роману «Справа про оксамитові кігтики» у 1933 році й протримався у літературі аж до 1973-го (остання з’ява — роман «Справа про відкладене вбивство»). Він навіть на три роки пережив власного автора. За ці 40 років про нього було написано близько 80 романів та оповідань.

 

У кіно метикований адвокат також з’являвся не раз: перша екранізація вийшла ще у 1934 році. А у 2020 році свою інтерпретацію класичного героя детективів запропонував HBO. Зняла мінісеріал компанія «Team Downey», що належить славнозвісному Роберту Дауні-молодшому. До речі, саме він і мав грати Перрі Мейсона. Однак, з часом роль відійшла до Меттью Різа, а Залізна Людина обмежилася іпостассю продюсера.

 

Творці серіалу вирішили показати глядачам оріджин героя. Цікавий хід, зважаючи на те, що в романах та інших екранізаціях минуле адвоката лишалося майже не відомим. Перрі Мейсон від HBO — іще навіть не адвокат, а класичний нуарний детектив, який опустився на соціальне дно. Він безпробудно п’є, намагаючись заглушити біль від спогадів про війну та власне розлучення. Доки вся країна потерпає від Великої Депресії, Перрі швендяє осяйним Лос-Анджелесом, де під блиском розкошів ховається справжнє зло. Впізнали атмосферу? Вона в серіалі панує над усім. Скучили за фетровими капелюхами, довгими плащами, односолодовим віскі та пістолетами? Тоді обирайте «Перрі Мейсона», цілком можливо, ви з ним надовго: перший сезон досить успішний, тому є всі шанси, що серіал продовжать.

Клуб няньок (The Baby-Sitters Club)

  • Прем’єра: 3 липня
  • Платформа: Netflix

 

 

Серія книжок Енн М. Мартін «Клуб няньок», започаткована у 1986 році підлітковим романом «Блискуча ідея Крісті», набула в Америці шаленої популярності й культового статусу серед дітлахів. Історія, що розгортається у вигаданому містечку Стоунбрук штату Коннектикут, крутиться навколо гурту сміливих дівчаток, які вирішили заснувати соціально корисне підприємство — «Клуб няньок» — яке має на меті допомагати заклопотаним матусям. Крісті, Мері-Енн, Клавдія, Стейсі та Дон гадали, що просто придумали спосіб легко підзаробити, але насправді їм вдалося знайти ту саму «справжню дружбу», про яку мріє кожен із нас (і не лише в дитинстві).

 

«Клуб няньок» уже з’являвся на екранах і як серіал у 1990 році, і як повнометражний фільм у 1995-му. У новому тисячолітті за адаптацію історії взявся Netflix. Зрештою, серіальний формат більше пасує циклу, що налічує 213 книжок (з яких самою авторкою написано від 60 до 80 романів, а все решта — справа рук ґоустрайтерів). Критики високо оцінили нову версію, відзначивши, що їй вдалося взяти з книжок усе найкраще — як сюжет, так і атмосферу — і водночас відсунути на другий план, а то й прибрати зовсім стереотипи ранніх дев’яностих і невдалі сюжетні повороти, яких за 15 років існування циклу назбиралося таки чимало. Історію осучаснили й освіжили. Власне, Netflix чудово екранізував романи виховання, не набридаючи потенційній аудиторії цим таки вихованням.

 

Ще одна позитивна риса нової екранізації — підлітки, що виконують ролі підлітків: актрисам, як і персонажкам, 13-14 років. «Клуб няньок» — це як «Дивні справи», тільки без фантастики і «Dungeons & Dragons». Історія може зацікавити як підлітків, так і міленіалів, які ностальгують за дитинством.

Японія йде на дно: 2020 (Japan Sinks: 2020 / Nihon Chinbotsu 2020)

  • Прем’єра: 9 липня
  • Платформа: Netflix

 

 

Відомо: все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Це справедливо як щодо окремої людини, так і щодо цілого народу. Природні катаклізми стали для Японії не лише вічним лихом, а й культуротворчим стрижнем. Під острівною країною сходяться чотири тектонічні плити, рухи яких щороку викликають близько 1500 сейсмічних подій різної потужності. У 16 столітті побутувала легенда, буцімто у землетрусах винен велетенський сом, який мешкає під землею і вряди-годи її трусить. А про Великий кантоський землетрус 1923 року, що завдав страшенних людських втрат і спровокував пожежу, яка випалила Токіо до тла, японці пам’ятають і досі, проводячи навчальні тривоги першого вересня.

 

У 1973 році японський фантаст Сакьо Комацу випустив роман «Японія йде на дно». Це масштабна панорама всеохопної катастрофи. З одного боку, автор намагається максимально науково і точно обґрунтувати своє основне фантастичне припущення (див. назву роману), а з іншого — використовує глобальний катаклізм як привід для розмови про стан сучасного йому японського суспільства. Задум автора вплинув на форму його історії, яка щоразу демонструється крізь призму сприйняття іншого персонажа, виплітаючи цілісне полотно. Роман став шалено популярним, і кожна нова масштабна сейсмічна катастрофа в Японії підвищувала продажі книжки.

 

У кіно, зрозуміло, «Японія йде на дно» потрапила давно. Перша екранізація вийшла через кілька місяців після публікації роману. Нова адаптація отримала формат аніме мінісеріалу від Netflix. Над нею працювала студія «Science Saru» і відомий режисер Масаака Юаса. У результаті вийшла не стільки дослівна екранізація Комацу, скільки сучасна інтерпретація його тексту й полеміка з ним. Змінився фокус: замість історії з висоти пташиного польоту — приватна драма окремо взятої родини. Книжка орієнтувалася насамперед на внутрішній ринок, а аніме серіал звертається до всього світу (недарма у назві фігурує натяк на міжнародний захід — Олімпіаду «Токіо-2020»). Хоча серіал і критикують за часткове провисання сценарію та низку ляпів у візуальній оповіді, все ж, це дуже цікаве явище, яке може пробудити інтерес і до першоджерела. А там і до #видайте_українською недалеко…

Захисник (The Protector / Hakan: Muhafız)

  • Прем’єра: 9 липня
  • Платформа: Netflix

 

 

Навряд чи сьогодні хоча б хтось із глядачів і читачів скаржиться на брак фентезі. Здається, його настільки багато, що навіть реалізм опиняється на маргінесах. Але якщо поглянути прискіпливіше, то стає зрозуміло, що фентезі-обробку найчастіше отримували тільки «найрозкрученіші» культурні конструкти, а гарний піар своїм легендам і міфам далеко не кожна культура змогла забезпечити. На глобусі фентезі досі забагато білих плям.

 

Наприклад, Туреччина. Із турецьких письменників до українського читача здебільшого доходили тільки Решат Нурі Ґюнтекін і Орхан Памук, але чи чув хтось про фантастику цієї країни? А вона, звичайно, також існує. Серіал «Захисник» частково заповнює лакуну. Насамперед він цінний тим, що це перший турецький продукт, знятий для Netflix. Почалося все ще у 2018 році, а 9 липня відбулася прем’єра четвертого сезону. «Захисник» поєднав турецький колорит, якому сприяють місцеві зірки Чагатай Улусой і Хазар Ерґючлю й краєвиди Стамбула, зі звичною для американського ринку структуру шоу — мінісезони на 10 серій, кожна з яких триває приблизно 40 хвилин.

 

Сюжет доволі класичний для міського фентезі й не вражає оригінальністю. Історія легка і місцями достатньо наївна. Стандартний джентльменський набір: простий хлопець дізнається, що він не такий уже й простий, і йому конче потрібно врятувати рідне місто від інфернальних сил. Серіал базується на книжці Н. Іпек Ґьокдел «Дивна історія про вуглину та юнака». На початку 2000-их авторка написала сценарій для серіалу, не змогла прилаштувати його на місцевому телебаченні, тому перетворила на роман, з якого Netflix зробив серіал. Визначальною рисою книжки є її зануреність у турецьку міфологію. Зокрема, головний герой, щоб захистити себе, використовує замість костюму Супермена чи мітрилової кольчуги османську сорочку-талісман, розшиту сурами Корану — такі сорочки належали справжнім султанам. А оповідачем виступає крук.

 

«Захисник» — чудовий вибір, якщо ви скучили за східною екзотикою, а передивлятися «Величне століття» вже немає сил. 😊

Який чудесний світ новий! (Brave new world)

  • Прем’єра: 15 липня
  • Платформа: Peacock

 

 

Люди обожнюють різноманітні топи: Топ-10 зачісок цього літа, Топ-7 фільмів про смерть, Топ-12 музичних альбомів двадцять першого століття… Список можна продовжувати до нескінченності. Є серед них, звісно, і топи найкращих антиутопій. Ці переліки можуть бути довгими або короткими, детальними або конспективними, але у них завжди знайдеться місце для трьох книжок — «1984» Джорджа Орвелла, «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері та «Який чудесний світ новий!» Олдоса Гакслі. І якщо перші два романи чудово репрезентовані в кінематографі, то останньому пощастило менше.

 

Роман, написаний у 1932 році, був блискучою сатирою на суспільство споживацтва і розпадався на дві нерівнозначні частини. Одна — влучно та ядуче висміює світ «прогресивної» євгеніки, безладних статевих стосунків та інших принад технократичного світу. Інша — зображує антипода цього світу, такого собі вольтерівського Кандіда, шокованого штучним, роботизованим соціумом, де людська індивідуальність та ідентичність втратили сенс. Щоправда, запропонована автором альтернатива далеко не всім до смаку, адже у кожного своє бачення утопії, та й на сьогоднішній день патріархальний традиціоналізм Гакслі видається трохи ретроградним. Тим не менш, текст дуже важливий і визначальний для всього двадцятого століття.

 

Заново адаптувати до телеекранів роман Олдоса Гакслі взявся канал SyFy, проте після низки пертурбацій проєкт опинився на стимінґовому сервісі Peacock. Головну роль у серіалі виконує Олден Еренрайк, який зараз зализує рани після провалу «Соло. Зоряні Війни. Історія». Поки що важко сказати, яким вийде весь серіал, та першу серію зустріли досить прохолодно. Важливим є те, що Голлівуд знову актуалізував цей сюжет у суспільному медіапросторі. Можливо, якщо проєкт виявиться успішним, це підштовхне «Вавилонську бібліотеку» та «Видавництво Старого Лева» випустити ще один наклад українського перекладу роману, бо наразі «Який чудесний світ новий!» удень із каганцем не відшукаєш.

Проклята (Cursed)

  • Прем’єра: 17 липня
  • Платформа: Netflix

 

 

Хто не чув про короля Артура і його лицарів круглого столу? Артурівський цикл міфів, який виріс іще з кельтської традиції, ось уже понад тисячоліття зачаровує серця людей історіями про героїчні подвиги, темну магію, вірну дружбу і зраджене кохання. Про короля Артура написано чимало прекрасних книжок і знято низку розкішних фільмів (серед наших улюбленців — «Екскалібур» Джона Бурмена 1981 року). Чи ж можна щось іще додати? Звісно, якщо знайти потрібний підхід.

 

«Проклята» — це янґ-едалт роман 2019 року, написаний Томасом Вілером і проілюстрований відомим комікс-художником Френком Міллером («300», «Місто гріхів», «Бетмен: Повернення Темного лицаря» і «Супермен. Рік перший»). Це артурівська легенда, показана очима дівчини-підлітка Німуе. Автори пропонують поглянути на знайомих героїв під іншим кутом: король Утер постає загарбником і тираном, а Артур — молодим найманцем, супутником Німуе, що допомагає дівчині доставити чарівний меч чарівникові Мерліну. Та й сама Німуе — не звичайна селянка. Вона наділена потужними темними чарами, що обернули її спершу на вигнаницю, потім — на лідерку повстання і, зрештою, — на трагічну й прекрасну Володарку Озера.

 

Головну роль у фентезійному серіалі від Netflix виконує Кетрін Ленґфорд із «13 причин чому». Творці обіцяють магічну атмосферу, яскраву персонажку і круті пригоди. Не дивно, чому зараз серіал перебуває на першому місці по переглядах в Україні на стимінґовій платформі Netflix.

Країна Лавкрафта (Lovecraft country)

  • Прем’єра: 16 серпня
  • Платформа: HBO

 

 

За останні двадцять років індустрія телесеріалів пройшла складний еволюційний шлях. Неодноразово змінювалися формати подачі матеріалів і способи оповіді. Останнім часом модними стали мінісеріали та антології. Серіальники нарешті збагнули, що люди насправді люблять завершені історії. Певно, одним із найцікавіших методів витворювання наративного простору серіалу стало створення метасвіту. Замість екранізовувати окремий роман того чи іншого автора сценаристи беруть усю його творчість і перемішують за своїм смаком. Таким був серіал «Епоха Діккенса» 2015 року та «Касл Рок» по Стівену Кінгу 2018 року. Назва «Країна Лавкрафта» підштовхує до думки, ніби йдеться саме про такий формат, а в одній із серій з’явиться Герберт Вест, який слухатиме музику Еріка Зана. Проте цього разу історія зовсім не про те.

 

Насправді це екранізація однойменного роману Метта Раффа 2016 року. Головною темою книжки є проблема расизму. Як ми бачимо з останніх подій в Америці, вона неабияк актуальна. Автор протиставляє космічні жахи Лавкрафта банальним побутовим проявам ксенофобії та сексизму, і раптом виявляється, що звичайнісінький куклукскланівець у білому каптурі значно страшніший за будь-якого Ктулгу чи Азатота. Суміш жахів та драми, серіал від HBO розповідає про молодого темношкірого американця, що вирушає разом із подругою дитинства і дядьком на пошуки рідного батька. Події розгортаються у Сполучених Штатах 1950-их років, де ще панують сегрегаційні закони.

 

І автор оригінального роману, і творці серіалу полемізують зі спадком Говарда Філіпса Лавкрафта, світ якого був сповнений не тільки жахної космічної загрози, а й расизму. «Країною Лавкрафта» називають витворений відомим мешканцем Провіденса хронотоп, що вирізнявся цілковитою білизною його респектабельних мешканців і повним неприйняттям людей із іншим кольором шкіри. Може, час це міняти у Лавкрафтовім королівстві?

Живі мальописи

Так, вкотре наголосимо, що комікси — це не література, вони є окремим видом мистецтва, але одну комікс-екранізацію ми таки вирішили додати до добірки, адже, зрештою, йдеться про кіноадаптацію друкованої історії, де текст відіграє не останню роль.

Академія «Парасоля» (The Umbrella Academy)

  • Прем’єра: 31 липня
  • Платформа: Netflix

 

 

Супергерої — також люди істоти соціальні, а тому постійно збиваються в команди. Фантастична четвірка, Ліга справделивості, Месники, Люди Ікс та… Академія «Парасоля» — певно, найдивніша команда з усіх вищезгаданих. Уперше вона з’явилася в коміксі соліста групи «My Chemical Romance» Джерарда Вея та художника Ґабріеля Ба. Визначальними рисами коміксу була нестандратна мальовка, загальний гротескний стиль і супергерої, що, крім надзвичайних сил, мають ще й купу особистісних комплексів.

 

Зав’язка у історії така: одного дня на планеті Земля водночас народжуються 43 дитини. Подія нібито й не надто дивна, якби не той факт, що ще зранку їхні матері навіть не були вагітними. Сімох із цих дітей забирає на виховання геній та нобелівський лауреат — професор Реджинальд Гарґрівс. На відміну від професора Ксав’є з «Людей Ікс», Гарґрівс застосовував до дітей жорсткі й навіть жорстокі методи виховання, тому не дивно, що за першої ж нагоди група супергероїв розбіглася хто куди. Зібратися в родинному гнізді їх змусила лише смерть наставника та звістка про наближення кінця світу.

 

Netflix зробив із коміксу серіал у 2019 році. І критикам, і глядачам він припав до душі. Всі відзначали, що він елегантний, приємний і дуже інтригує. Рівень гротеску порівняно з коміксом зменшився, але значно зросла емоційна прив’язаність до персонажів. На другий сезон усі чекали з величезним нетерпінням, і ось нарешті він виходить. Паралельно з цим «Рідна мова» випускає другий том коміксу — чудова нагода ознайомитися з тайтлом.

 

Приємного перегляду!

 

Читайте також: 10 найкращих телевізійних екранізацій десятиліття від Literary Hub

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект