Читомо > Видане > Дебюти 2017 року: історичні ремінісценції, фентезі та міфологія

Видане

Дебюти 2017 року: історичні ремінісценції, фентезі та міфологія

25.12.2017 0 Автор:

2017 рік добігає кінця, тож зараз саме час, закутавшись у теплу ковдру, згадати якими прозовими дебютами потішили нас українські автори. До нашої підбірки потрапили два зовсім різних фентезі-романи, сучасна адаптація античного міфу, а також дві історії, що обіграють минуле нашої держави в ліричному та детективному ключі. Сподіваємося, кожен знайде щось своє і ніхто не піде обділеним.

 

23232Ната Гриценко «Тінь на порозі»

Видавництво «Академія»

Роман поетеси й музиканта Нати Гриценко «Тінь на порозі» — темне контркультурне фентезі, що припаде до душі шанувальникам жанру. Розповідаючи про пригоди третьосортного музики-наркомана Томаша, який раптово відкриває в собі надприродні здібності, авторка запрошує читача до моторошної подорожі нетрями людської підсвідомості.

Гриценко майстерно оперує юнгіанськими концептами, змушуючи протагоніста пройти шаманську ініціацію, аби вистояти в війні магічних кланів. Потішить історія і кіноманів з бібліофілами, адже текст рясніє приємними алюзіями.

Роман — інтелектуальний та небанальний. Позбавлений чіткого поділу на добро та зло, він грається з півтонами. Стиль — в’язкий, соковитий, наповнений глибокими образами, символами та реалістичними описами. У похмурому фентезійному світі сучасного міста зло опроявлене не тільки й не стільки в абстрактних магічних почварах, а й у побутовому насиллі, суспільній глухоті та вбивчій байдужості.

Звісно, не обійшлося і без недоліків: експозиція трохи затягнута, а сам роман — тільки перша частина дилогії, про що ніде не зазначено. Як наслідок, фінал — проміжний. Але «Тінь на порозі» — той рідкісний випадок, коли продовження справді хочеться дочекатися.

Читайте також уривок з книжки Нати Гриценко

line green

яблуневий садМаксим Дупешко «Історія, варта цілого яблуневого саду»

Видавництво «Книги – ХХІ»

Історичний роман Максима Дупешка — поетичний літопис Чернівців. У центрі сюжету — Павло (Павел) Бачинський, через біографію якого автор показує зміни, що відбулися в місті протягом останніх сімдесяти років. Нелінійна оповідь, побудована у форматі сповіді старого, перемежовується вставками зі щоденників його матері та коментарями чернівчанина, який вислухав історію. Яскравий, захопливий та пронизливий роман вражає щирістю та здатністю говорити про серйозне, не скочуючись у надмірний пафос.

Текст пронизаний любов’ю до міста, його людей та історії. Ліризм іде пліч-о-пліч з розмовою про суспільно-політичні та етичні проблеми, що впливали на Чернівці. Динамічний сюжет не відпускає до останнього рядка, а приємний, інтелектуальний та іронічний стиль припаде до смаку поціновувачам раннього Винничука. У камерній, метафоричній, цілком інтимній історії автор майстерно відтворює багатоголосся старих Чернівців.

На щастя, в книжці немає урбаністичної шароварщини та фальшивих картонних декорацій з категорії «косо-криво, аби красиво». Минуле органічно перетікає в сучасне — і йому беззаперечно віриш. А тема війни червоною ниткою проходить через увесь роман. Павло Бачинський розповідає про Другу світову війну та радянську окупацію, а його безіменний слухач іде в АТО, захищати Батьківщину на східному рубежі, звідки й пише листи у вічність — чи то пак Марії, неньці Павла. Назва не бреше: ця історія таки варта яблуневого саду, а ще й часу, витраченого на її прочитання.

line green

падіння орлаАндрій Гулкевич «Падіння Орла»

Видавництво «Навчальна книга-Богдан»

Ледь не штампом буде сказати, що війна з Росією змінила абсолютно все, однак вона і справді зачепила кожен аспект нашого буття, зокрема і літературу. Якщо українська історична проза, детективи й любовна лірика, орієнтовані на вітчизняного читача, існували й раніше, то фантастика й фентезі понад 20 років перебували в пострадянському російськомовному культурному полі. Українською для українців писали одиниці, які завжди лишалися на маргінесах.

Зараз з’являється нове покоління письменників, які хочуть писати й популяризувати українське (в усіх сенсах) фентезі. Андрій Гулкевич — один з них. Його роман «Падіння Орла» — історія про пригоди Дейлара, юнака з ідеального світу, змушеного вирушити в мандри й дізнатися, що реальність насправді повна небезпек. Автор пропонує варіацію на тему «меча та магії»: мікс з обов’язкового Толкіна, модного Мартіна та класичного Дюма. Хоча роман і не вражає несподіваним сюжетними ходами чи унікальним сеттингом, він ставить кілька актуальних для сучасної України морально-етичних дилем, що не дає назвати роман суцільно ескапічним.

Оскільки «Падіння Орла» — лише перша частина майбутнього циклу, по всьому тексту розвішані рушниці, які вистрелять у бозна якому томі. Текст трохи обтяжують розлогі географічні та релігієзнавчі розвідки. Разом з тим, вони здатні привабити фанатів детального опису фентезійних світів, що, як і сам автор, вважають: спершу має бути карта.

line green

ловець океануВолодимир Єрмоленко «Ловець океану»

«Видавництво старого лева»

Хитромудрий Одіссей споконвіку був наріжним каменем європейської культури. Персоніфікована ним тема вічного повернення лише за останні п’ятдесят років отримала з десяток інтерпретацій, але в українську літературну бухту трикстер з Ітаки запливав нечасто. «Ловець океану» — спроба переосмислення, осучаснення й олюднення образу у відриві від гомерівської традиції. Повернувшись додому, Одіссей Єрмоленка не знаходить ні дружини, ні сина.

Герой вирушає в зворотну подорож до Трої (і в метафізичну мандрівку в глибини власної душі), аби віднайти цілісність і спокутувати провину перед тими, кого скривдив. Роман демонструє: втрачене повернути неможливо. Щодо наративної моделі, то книжка здебільшого складається із зустрічей героя з колишніми коханками, які радше нагадують оргію, аніж прощу. Жіночі монологи — відверто мізогінічні: Каліпсо, Навсикая та Цирцея досі марять сильним тілом Одіссея і багато років страждають, що його більше немає поруч.

Тим не менш, реалізована здебільшого в еротичному ключі гра з міфом здатна потішити читача: про зради чоловіка Пенелопа дізнається від жерців Посейдона, що вельми іронічно. Стиль роману — плавний, милозвучний і справді подібний до гомону океанських хвиль. Філософська складова розкривається через низку виразних і розумних метафор. Книжку варто прочитати тим, кого цікавлять сучасні інтерпретації античних міфів, але якщо ви не готові спостерігати, як Одіссей перетворюється на Пріапа, краще пройдіть повз.

Читайте також: «Ловець океану» Єрмоленка: страшенно близький і неймовірно далекий Одіссей

line green

1червона офеліяЛора Підгірна «Червона Офелія»

Видавництво «КМ-БУКС»

Подій Української революції 1917-21 років викликають неабиякий інтерес в українського суспільства. Воно й не дивно: надто багато історичних паралелей з сучасністю. Люди готові сприймати інформацію про ті часи в абсолютно різних формах: від університетської лекції до стім-панк коміксу. «Червона Офелія» Лори Підгірної сподобається фанатам історичних мелодраматичних детективів.

Головний герой — колишній унтер-офіцер російської армії, а нині — працівник Розвідочної управи УНР Марко Швед. Новоспечений Джеймс Бонд має відшукати вкрадені кліше для друку 250-гривневої купюри й викрити мережу більшовицьких агентів у Кам’янці-Подільському. Детективна інтрига цікава, однак фінал навряд чи здивує уважного читача. Підкупає книжка іншим: авторка — історик, а тому текст рясніє легкими й ненав’язливими екскурсами в минуле держави. Вряди-годи поряд з вигаданими героями на сторінках зринають цілком реальні історичні персонажі на кшталт Симона Петлюри чи Юрка Коцюбинського.

Єдині сумніви викликають анахронічні ляпи, пов’язані з перекладами Шекспіра. Мова роману — приємна та лаконічна. Звісно, часом Л. Підгірна передає куті меду з мелодраматизмом, але, на щастя, не він заправляє балом. Неточності не дозволяють назвати книжку серйозним історичним романом, але вона, без сумніву, розважить у дорозі чи на відпочинку.

На відміну від багатьох дебютантів, авторка розкриває історичний контекст через пригоди своїх персонажів та діалоги. Також роман показує болісне самоусвідомлення української інтелігенції та чітке розмежування між союзниками та ворогами. Це було важливим у 1919 році та залишається таким у 2017.

line green

Також варто звернути увагу й на такі дебюти:

  • Остап Українець «Малхут» (Харків: «Фабула»)
  • Діана Мельникова «Розбишацький детектив» (Київ: «Фонтан Казок»)
  • Анастасія Нікуліна «Сіль для моря, або Білий кит» (Харків: «Віват»)
  • Володимир Кошелюк «Green card» (Харків: «Фабула»)
  • Анастасія Левкова «Старшокласниця. Першокурсниця» (Львів: «Видавництво Старого Лева»)

 

Читайте також: Сирні коники, Різдвяний дід і гуска: 14 свіжих книжок під ялинку

Автори: Анатолій Пітик та Катерина Грицайчук

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe