мова

100 самобутніх українських слів, які закучерявлять ваш лексикон

09.11.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

До Дня української писемності і мови ми вирішили підготувати вам подарунок і вибрали 100 самобутніх українських слів, які вживаються не так і часто, але які неодмінно збагатять вашу укаїнську мову. В цьому нам допоміг новий українсько-російський словник «Скажи мені українською» від мовознавця Тараса Берези.

 

«Зауважу, що Словник аж ніяк не є авторською спробою щось забрати в української мови. Боже збав, збіднити її! Це радше намір показати, що окрім загальновживаних слів та висловів є ще і правдива мова, яку, на превеликий жаль, забуваємо, залишаємо на сторінках словників, книжок, а чи за лаштунками театральних вистав та кінострічок. Відтак применшуємо її вагу, трактуючи споконвіку вживану народну мову як щось застаріле, архаїчне, діалектичне, та й загалом нікому не потрібне», – звертається упорядник у передмові до читача.

 

Береза Т. Скажи мені українською. – Львів: Апріорі, 2019. – 344.

 

Отже,

 

1. Балаканина; Бу-ба-бý (болтовня «болтовня»)

2. Бешкéт; Галабýрда (дебош «дебош»)

3. Бéзрух (застій «застой»)

4. Бери́ йогó морóка! (хрін з ним! «хрен с ним!»)

5. Біганина; Шастанина; Шáстання(біготня «беготня»)

6. Ховáймо на спід тягáр нáших бід! (не вішаймо носа! «не вешайте нос!»)

7. Блукáч; Обходисвіт (скиталець хто «скиталец кто»)

8. Бородíй; Бородáнь (бородач хто «бородач кто»)

9. Брáти óчі чиї; Вбирáти в сéбе óчі; Впадáти в óко кому; Впадáти в óчі кому; Впадáти у вічі кому (кидатися в очі кому «бросаться в глаза кому»)

10. В кишéнях гудé в кого; Вітри́вíють у кишéні в кого; Дюдя в кишéні свистить в кого; У кишéні аж гудé в кого (вітер свистить у кишені в кого; у кишені вітер свище в кого «ветер свистит в кармане у кого»)

 

 

11. Вартíвня (караульне приміщення «караульное помещение»)

12. Не до вдáчі однé óдному хто (не зійшлися характерами хто «не сошлись характерами кто»)

13. Веснá в рóзповнí; Веснá упóвнí (весна в розпалі «весна в разгаре»)

14. Взорувáти на кого (брати приклад з кого; наслідувати приклад чий, слідувати прикладу чиєму; послідувати прикладу чиєму; піти за прикладом чиїм «брать пример с кого; следовать примеру чьему; последовать примеру чьему; последовать примеру чьему»)

15. Вибаньчитися на кого, що (випучити очі на кого, що «выпучить глаза на кого, что»)

16. Винó шумýє (вино бродить «вино бродит»)

17. Віднóва чого (відновлення чого «восстановление чего»)

18. Вiдплив кáдрів (вiдтiк кадрiв «отток кадров»)

19. Відторíк (з минулого року «с прошлого года»)

20. Вклáдень (вкладиш «вкладыш»)

21. Возивода (водовоз «водовоз»)

22. Возíй хто (повозчик хто «повозчик кто»)

23. Вояччина (воєнщина «военщина»)

24. Врóзтіч (урозбрід «вразброд»)

25. Вхíдчини; Вхóдини (новосілля «новоселье»)

26. Вчас; Вчáсно; Сáме в раз; Сáме в час (якраз вчасно; впору «как раз вовремя; впору»)

27. Роїться гáдка в кого (крутиться думка в кого «вертится мысль у кого»)

28. Галява; Галявина; Лужóк; Моріжóк (лужайка «лужайка»)

29. Гéн-де; Ген отáм; Óнде; Он там; Он тáмечки; Ось там; Отáм (вон де; вон там, вот там «вон где; вон там, вот там»)

30. Метéлики в головí в кого; Фіáлки в головí в кого; Шпаки́ в головí в кого (вітер в голові в кого «ветер в голове у кого»)

31. Не тямить головá, що язик лепéче у кого; Говóрить, мов блекоти́ об’ївся хто; Язик, мов повстяний у кого (лика не в’яже хто «лыка не в’яжет кто»)

32. У головí ковалí кують в кого (у голові б’є як молотом у кого «в голове как молотом бьет у кого»)

33. Голóдному й опéньки м’ясо; Де немáє співця́, послýхаєш і горобця; Їж, кóзо, лозý, коли́ сíна немáє; Коли́ немá пшонá, давáйте крутý варити; На безлюдді й Хомá чоловíк; У степý й хрущ м’ясо (на безриб’ї й рак риба «на безрыбье и рак рыба»)

34. Грáти звитяжця (робити з себе героя «делать из себя героя»)

35. Давнéзний (дуже давній «очень давний»)

36. Дармовис (брелок «брелок»)

37. Де доп’яв, там уже катмá (де взяв, там вже немає «где взял, там уже нет»)

38. Дéржално; Дéржальце; Держáк; Рукíв’я (рукоятка «рукоятка»)

39. Десь завíялось що (запропастилося что «запропастилось что»)

 

 

40. Дістáтиля́панця; Дістáти ляпаса (получити пощочину «получить пощочину»

41. До нічóго; Препогáний (нікудишній, зовсім нікудишній; ні до чого не придатний «никудышный, совсем никудышный; ни к чему не пригоден»)

42. Добíрна лáйка (триповерховий мат «трехэтажный мат»)

43. Добрóтливий хто (добродушний хто «добродушный кто»)

44. Доброхíть (по добрій волі, з доброї волі «по доброй воле»)

45. Докóнче; Обов’язкóво (в обов’язковому порядку «в обязательном порядке»)

46. Домувáти (сидіти вдома «сидеть дома»)

47. Долíніж (вниз ногами «вниз ногами»)

48. Дóпуст (допущення «допущение»)

49. Достóйники культýри (високопоставлені діячі культури «высокопоставленные деятели культуры»)

50. Дошкільня́ хто (дошкольник хто «дошкольник кто»)

51. Дриґотíти; Дрижаки́ їсти; Тремтíти (дрижати «дрожать»)

52. Дрібняки́ (дрібні гроші «мелкие деньги»)

53. Дряпáчки (царапки «царапки»)

54. Невідчéпна дýмка (назойлива думка «назойливое мнение

55. Обнімáють думки́ кого (думки лізуть в голову кому «мысли лезут в голову кому»)

56. Дурнíсінько що (абсолютно даром що «совершенно даром что»)

57. Ет! (ось ще! «вот еще!»)

58. Жарíти; Жахтíти (горіти, як жар «как жар, гореть»)

59. Ждáники поїсти (чекати з моря погоди «ждать у моря погоды»)

60. Жýжмом; Жмáком (у зім’ятому вигляді; у скомканому вигляді «в скомканном виде»)

61. З пóквапу (через поспішність «из-за поспешности»)

62. Завстáршки (віком «возрастом»)

63. Завтóвшки; Завгрýбшки (за своїм обхватом; за своєю товщиною «по своему охвату; по своей толщине»)

64. Зайцювáти (їхати зайцем «зайцем ехать»)

65. Зáкутень (глухе місце «глухое место»)

66. Збýдний зáпах (хвилюючий запах «волнующий запах»)

67. Звідкимóга (звідки лише можливо «откуда только возможно»)

68. Зникóмий вид тварин (зникаючий вид тварин «исчезающий вид животных»)

69. Іти́попідрýч з ким (іти під руку «идти под руку с кем»)

70. Кипень; Кип’я́ч; Окрíп (кип’яток «кипяток»)

71. Кипить людом де (кишить народом де «кишит народом где»)

72. Кýпа-невеличка кого (куча-мала кого «куча-мала кого»)

73. Ловинка (ловушка «ловушка»)

74. Ляпавиця; Сльотá; Хляпавка (сляка, слякоть «слякоть»)

75. Манівцéм; Манівцями; Околяса; Околясом; Повзагорíдно (в обхід; кругом, кружним шляхом, обхідним шляхом «в обход; кругом, окольным путем, обходным путем)

76. Мотóрнішати (робитися живішим «делаться живее»)

77. На заохóту кого (для заохочення кого «для поощрения кого»)

78. Набýток (достояння «достояние»)

79. Над усяке сподівáння що (понад усяке очікування що «сверх всякого ожидания что»)

80. Нáзвисько (кличка; прозвище «кличка; прозвище»)

81. Накрýчувати óберти (набирати оборотів «набирать обороты»)

82. Напропáле; Напропáще; Напризволяще (не думаючи про наслідки «не думая о последствиях»)

83. Нáспіхом (як доведеться «как придется»)

84. Натвéрдо (до твердого стану «до твердого состояния»)

85. Натодí (на той час «в то время»)

86. Невтямки́ кому, що (немає зеленого поняття хто, про що «зеленого понятия не имеет кто, о чем»)

87. Незрíдка (не рідко «нередко»)

88. Пішлó наперекосяк що; Пішлó перéвертом що (пішло куверком що «пошло куверком что»)

 

 

89. По грі! (ігровий час минув; час гри вийшов «игровое время прошло; время игры вышло»)

90. Присмерк; Смерк; Сýтінки (сумерки «сумерки»)

91. Простóлиць (прямо перед собою «прямо перед собой»)

92. Розгостíться! (почувайте себе як вдома! «чувствуйте себя как дома!»)

93. Рýчкатися з ким (здороватись з ким; пожимати одне одному руки «здороваться с кем; пожимать друг другу руки»)

94. Світ перéвертом ідé (світ перевернувся «мир перевернулся»)

95. Приклáсти сéрце до чого (вкласти душу у що «вложить душу во что»)

96. Звихрювати сéрце чиє; Розбýрхувати почуття́ у кому, чиї (будоражити почуття у кому, чиї «будоражить чувства в ком, чьи»)

97. Спрáвдити обіцянку (виконати обіцянку «исполнить обещание»)

98. Уодноманíтнити що (позбавити різноманітності що «лишить разно-
образия что»)

99. Угóдились!; Умóвились!; Домóвились! (договорились!; по руках! «договорились!; по рукам!»)

100. Ушелéпатися куди (ненароком потрапити куди «ненароком попасть куда»)

 

В українсько-російському словникові «Скажи мені українською», що має на меті вивільнити українську мову від усього зайвого, колоритних слів ще більше.

 

«Сьогодні у рідній мові стільки зайвини, що вже й не злічиш. А найгірше, годі зрозуміти, де ж серед розмаїття суржику кальок, покручів, чужомовних запозик, правдиве українське», – говорить Тарас Береза.

 

Тим часом як видавці організовують на честь свята нечувану знижку: словник можна купити всього за 150 грн.

 

Як відомо, у липні уряд схвалив стратегію популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова успішна держава».

 

Тим часом як у європейських музеях з’являються україномовні аудіогіди.

 

Покращуймо мовну культуру: 11 видань з української мови

 

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект