Book Forum-2019

BookForum-2019: старі пісні про головне і нетворкінг, що манить

06.10.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

BookForum цьогоріч однозначно був особливим: вперше захід був так активно підтриманий державою, вперше офіційно без його багаторічної очільниці та нинішньої директорки Інституту книги Олександри Коваль. Тренд минулих років, коли ярмарок ставав інформаційним приводом привернути увагу до новинок, проте не гарантував продажів на Коперника, — яскравіше проявився цьогоріч. Посприяли цьому й знижки від двох найбільших мереж книгорозпосюдження напередодні, чого не очікували ні організатори, ні видавці. Звідси — старі пісні про головне: вимога радикальної зміни ярмарку, про що скаржилися чи не всі гравці. Водночас холодна осінь якось особливо сприяла бажанню професійної спільноти гуртуватися, відповідно більшість учасників літературного дійства сповна віддалися душевному нетворкінгу. 

 

А люди де?

Попри те, що BookForum цьогоріч закупив нові стенди, біля ярмарку на проспекті Свободи побудували нову локацію для подій, а банери про захід були у місті скрізь, на кількість відвідувачів це вплинуло мало. 

 

Книжковий ярмарок у Палаці мистецтв відвідало 31 610 осіб, що на 3 тисячі менше, ніж торік. Відвідувачів ярмарку біля Оперного театру не вдалося порахувати, хоча організатори стверджують, що орієнтовно за п’ять днів на ньому побувало близько 55 тисяч львів’ян та гостей міста. 

 

Більшість видавців залишилися незадоволеними продажами, а деякі навіть міркують про доцільність участі наступного року, особливо враховуючи той факт, що її вартість щороку зростає через ціни на стенди, транспортування книжок та проживання у Львові. 

Ілля Федієнко, менеджер з маркетингу видавництва «Школа: «Ми бачимо проблему в тенденції зменшення кількості людей — поступово падають продажі як у кількості примірників, так і в загальному обігу».

 

 

Із цим погоджується Ілля Стронговський, засновник видавництва «Видавництво»:

«BookForum — це завжди було про читачів, і наше завдання як видавців полягало у задоволенні попиту. Якщо немає людей, немає чий попит задовольняти. Перший день, коли я побачив звичну для себе кількість людей на BookForum, був у суботу. Перші три дні я не знаю, що ми робили на стенді, для чого ми там працювали. Можливо, якщо люди не приходять в перші дні на ярмарок, ці дні і не потрібні для його існування. Продаж забезпечує потік: є люди — є продажі, нема людей — нема продажів. Тому до BookForum основна претензія цього року — “Де люди?”».

 

Елеонора Сімонова, директорка видавництва «Нора-друк»: «Продажі знизилися, тому комерційно цьогорічний BookForum став не настільки вигідним, як у попередні роки. Усе дорожчає: дорога сюди, відправлення книжок, оренда квартири. А книжки у нас не настільки подорожчали, щоб це усе покривати».

Серед ймовірних причин падіння прибутків від ярмарку видавці називають зростання інтернет-продажів, меншу кількість новинок, вихід яких готувався спеціально під Book Forum. 

 

Видавець Олексій Жупанський пов’язує падіння продажів з тим, що сильно зросли інтернет-продажі та прямі продажі видавничих інтернет-книгарень.  Зменшення кількості відвідувачів ярмарку помітили також видавництва «Наш Формат», «Видавництво Старого Лева», «Meridian Czernowitz», «Нора-друк», «Каламар».

 

Галина Харук-Бачуро, редакторка видавництва «Наш Формат» пояснює так: «Погода вплинула на те, що в перші дні було мало відвідувачів. Можливо, причина меншої кількості відвідувачів також у тому, що це вже 26 BookForum, і всі до нього звикли». 

І хоча Book Forum став переможцем «Українського культурного фонду» та отримав 1,9 млн грн підтримки, співорганізатором також став Український інститут книги, що надав 1 млн грн співфінансування, і рекордну суму підтримки захід отримав від міста — 380 тис. грн, організатори запропонували безкоштовний вхід для відвідувачів на події, проте не на ярмарок. За словами Софії Челяк, програмної директорки BookForum, державна підтримка покрила менше половини витрат, необхідних на проведення заходу.

 

Деякі учасники вважають, що причиною був платний вхід на ярмарок, тим часом як на його території проходило мало подій, ще менше — знакових і популярних, які могли б залучити більше платоспроможної аудиторії. 

 

Олександр Красовицький, директор видавництва «Фоліо» на своїй сторінці у фейсбуці висловлює думку, що у падіння продажів також«винна Росія»: «Точніше так. Книжкова палата України показує 25%-ве падіння випуску книжок в порівнянні з 2017 роком, а, якщо прибрати фактор шкільних підручників, ця цифра зросте майже до 30% (держзамовлення цього року вище втричі, і навіть попри його незакінченість частка підручників у випуску зросла). Це означає, що і знакових новинок менше на 25-30%, це означає, що багато львів’ян просто не пішли на BookForum, не знайшовши серед заходів презентацій нових книжок улюблених авторів. Падіння ж випуску, і це очевидно, викликано розширенням асортименту офіційно і неофіційно ввезених російських книжок (видано до 20.000 ліцензій на ввезення ще до літа) після різкого скорочення ввезення в 2017, викликаного бюрократичною перебудовою системи імпорту книжок з Росії. Залишаюся переконаним прихильником повного ембарго на ввезення будь-якого інформаційного контенту з країни-агресора». 

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва «Vivat» також вважає проблемою повернення на український ринок російськомовних видань: «Декілька видавництв друкують світові бестселери російською, або ж купують їх за кордоном і перепродають в Україні. Для нас як для видавництва, що займає патріотичну позицію, ця тенденція негативна. Адже вона призведе до зменшення попиту на ті ж видання українською».

 

Проте не всі видавці незадоволені продажами на цьогорічному ярмарку. 

 

Щодо продажів на проспекті Свободи, то Марія Ястремська, літературна редакторка видавництва «Апріорі» зазначає: «На проспекті Свободи цього року більше людей, ніж минулого. Можливо, завдяки новій локації для подій — побудованому куполу, який приваблював людей. Продажі у нас на рівні з минулим роком».

Анетта Антоненко, наприклад, зазначає, що її видавництво має приріст у продажах (11%). А на ярмарок вона привезла менше книжок з точки зору промоції і транспортування — це виграшна позиція.

 

«У моєму Видавництві кожного року продажі зростають, це з року в рік відбувається поступово. Падіння продажів книжок Видавництва Анетти Антоненко упродовж 5 років не було. Чому так? Я кожні 6 місяців роблю системний аналіз ринку і переформатовую дати виходу книжок і події, які з ними пов’язані. Для мене не існує формули – видати книжки “до BookForum” чи “до Книжкового Арсеналу”». Анетта Антоненко вважає, що успішно продавати книжки на BookForum їй серед іншого допомагає постійна промокампанія: «До BookForum я веду постійну промокампанію з серпня (а часто і з червня). Не роблю демпінгових розпродажів улітку в своєму інтернет-магазині. Покупці приходять на стенд і переважно вже знають про мої нові книжки. Деякі з новодруків починаю продавати саме на BookForum. Зрештою, крім зростання продажів на BookForum 2019, я отримала і зростання продажів у власному інтернет-магазині у вересні (в порівнянні з 2018 роком) – удвічі. Це свідчить, що ті покупці, які не прийшли на BookForum – купили книжки в мене на сайті. Стенд не є єдиним місцем продажу книжок, і це треба враховувати»,  —  ділиться Анетта Антоненко

 

Ті видавці, які не розглядають BookForum лише як майданчик для збуту, виграють. Зрештою, у Європі книжкові базари й ярмарки — вже відживають себе, переформатовуючись на фестивалі чи виставки з представницькою, промоційною місією. Можливо, ці реалії нарешті наздогнали й Україну?

 

З цим погоджується Олексій Жупанський: «Тенденції змінюються, ринок змінюються. BookForum є і має бути перш за все представницьким заходом. Кожне видавництво, яке себе поважає, має бути тут, має заявити про себе, показати свої новинки. Якщо деякі видавці сприймають BookForum як ще один ярмарок, на який вони приїжджають, щоб просто продати свої книжки, а для того, щоб заявити цікаві теми для дискусій та зустрітися зі своїми читачами, то це недалекоглядно».

 

Якщо не брати до уваги продажі, то видавці відзначають, що задоволені організацією BookForum цьогоріч. Аня Яблучна, проєкт-менеджерка видавництва «Академія»: «Організатори з року в рік стараються, добре працює команда волонтерів та SMM. Ми бачили: тільки Жадан сказав щось зі сцени — за п’ять хвилин маємо сповіщення про цю подію» (читайте, що говорив Сергій Жадан на відкритті BookForum).

 

Роби знижки, розділяй ринок і владарюй

 

Трансформації купівельної звички читачів під впливом інтернет-магазинів і direct sales виявились не єдиними наріжними каменями цього ярмарку. І книгарня «Є», й інтернет-книгарня «Yakaboo» напередодні вирішили потішити своїх клієнтів небувалими знижками, чим спричинили конкуренцію не лише між собою, а й підставили організаторів BookForum. Ясна річ, це видавці обговорювали у кулуарах частіше, ніж нову політику Бородянського, і бідкалися. 

 

Діана Семак, маркетолог видавництва «НК-Богдан» зазначає: «Знижки в книгарні під час BookForum багатьом заважають. Хоча ми продаємо, як і більшість видавців, книжки зі знижкою 10 %, люди кажуть, що можуть купити в книгарні дешевше. Якби знижки були після BookForum для тих, хто не встиг скупитися, то це була б радість і видавцям, і покупцям».

Таку думку поділяє і Дар’я Поляк, менеджерка збуту видавництва «Meridian Czernowitz»: «Це нечесно з їхнього боку, але в книгарні і в інтернет-книгарні “Є” різні директори, тому повпливати, на них не можна. Звичайно, це вплинуло на продажі. У нас на стенді ціни видавництва, а люди підуть туди, де дешевше».

 

«Знижки були не тільки в книгарні “Є”, а й в інших інтернет-мережах. Ми вважаємо, що це одна з причин, яка вдарила по BookForum», — коментує ситуацію Ілля Федієнко, менеджер з маркетингу видавництва «Школа».

 

Аня Яблучна, проект-менеджерка видавництва «Академія»: «Книгарні зробили сюрприз зі знижками. Це питання професійної етики. Але я думаю, що читач, приходить на BookForum за емоцією, бо придбати книжку можна і вдома, а саме тут відбувається магія спілкування: ти розумієш, хто створив книжку, чому, як, і це не можна купити в інтернеті». 

 

Кілька видавництв не обмежилися звичайним обуренням. «Коли ми зрозуміли, що відбувається, то мали з книгарнею тривалу неприємну розмову. Ми повідомили, що скасовуємо знижки, які ми надавали Книгарні «Є». Якщо партнер без відома видавництва робить демпінг ціни, то про партнерські стосунки вже не йдеться. Щоб вирізнятись серед конкурентів, потрібно вдаватися не до демпінгу цін, а до інших креативних маркетингових і сейлових підходів, наприклад бонусних-заохочувальних програм для кінцевих читачів, партнерів-постачальників (видавців), і насамперед для своїх власних продажників, які працюють безпосередньо з клієнтами в книгарнях. Чудес не буває, демпінгове зниження ціни зрештою впливає на якість самих послуг, і як результат маємо невдоволених читачів. Нам усім треба не влаштовувати цінові “війни”, а будувати конструктивні відносини з усіма учасниками книжкового світу: видавці-книгарні-читачі», — розповіла Ольга Попович, засновниця видавництва «Каламар».

 

Олег Симоненко, директор видавництва «Час Майстрів», зазначає: «Якщо така ситуація ще раз повториться, то ми можемо навіть припинити співпрацю з книгарню “Є”».

 

Проте не всі з 256 учасників ярмарку вважають, що знижки у книгарнях вплинули на продажі. Так, Ірина Олешко, директорка видавництва «Наша ідея» зазначає: «У нас серії, тому якщо читачі щось купили зі знижкою в книгарні, то вони прийдуть до нас купити наступний том. Для нас це навіть добре».

 

Бесарабова Ярослава, директорка видавництва «Талант»: «Ми теж робили знижки на BookForum, щоб книжка була доступнішою для людей. Тому знижки в книгарні — це добре. Не думаю, що це вплинуло на наші продажі».

 

«Багато видавців пов’язують зменшення продажів із знижками в книгарні “Є”, але справа в тому, що та література, яку ми продаємо не є комерційно успішною в книгарні “Є” і її не роблять більш успішною навіть знижки. Тому я особисто не пов’язую зменшення продажів зі знижками, але це специфічний випадок саме з нашим видавництвом. Я розумію, якщо хтось широко представлений в “Є” і там три місяці ідуть третинні знижки від видавничої ціни, то продажі просядуть. А ми збоку і багато отримуємо завдяки продажу не книжок, а сувенірної продукції», — розповів Ілля Стронґовський, засновник видавництва «Видавництво».

 

Софія Челяк, програмна директорка BookForum, вважає, що вини організаторів у низьких продажах немає. Про це вона написала на своїй  сторінці у фейсбуці: «Організатори не відповідають за рівень продажів. Наше завдання привести вам людей — а ви вже з ними працюйте».

Як би там не було, але поки не відбудеться радикального кроку з боку організаторів — перенесення фестивалю в інше приміщення чи проведення подій, які збирають багато відвідувачів, саме на території Палацу мистецтв, тренд до зменшення покупців висітиме над головами організаторів. 

 

Що купували?

 

І хоч організатори анонсували 2000 новинок спеціально під BookForum, але не всі з них видавці вирішили активно промотувати. Серед трендів — традиційно багато перекладів, зацікавлення історією не минає, як і зростає кількість бізнес-книг різних напрямків. 

Водночас Аня Яблучна, проєкт-менеджерка видавництва «Академія» відзначає інтерес до професійної літератури: «Є запит на книжки з культурного менеджменту, але ця ніша поки що не заповнена».

 

Галина Харук-Бачуро, редакторка видавництва «Наш Формат», розповідає, що розширюється аудиторія нон-фікшну: «Учні приходять і запитують дорослу літературу, наприклад один хлопчик прийшов купувати “«Poзумний iнвеcтop. Cтpaтегiя вapтicнoгo iнвеcтувaння“».

 

Українська сучасна художня література теж поповнилася кількома цікавими текстами від відомих письменників, але й були дебюти, зокрема Тамара Горіха Зерня, Анастасія Піка тощо. 

 

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва «Vivat»: «Цьогорічні тренди – це зростання попиту на твори українських авторів.  І це стосується не лише художньої літератури. Зростає попит на нонфікшн від вітчизняних експертів. Адже застосувати поради з перекладних західних книжок практичного спрямування не завжди просто – їм не вистачає українського досвіду і контексту. Цього року у жанровому різноманітті відокремився дитячий нон-фікшн. Щодо тем, популярність мають книжки зі сторітелінгу, креативного письма, ветеранська література».

 

Видавці зазначають, що оскільки транспортування книжок до Львова — одна з головних статей витрат, то вони зважено підходять до формування асортименту. 

 

«У нас цього року змінився асортимент. Якщо минулого року ми везли більше фантастики, то цього року у нас великий ряд українських авторів з різних жанрів: від романістики до історичних праць. І в основному продаются вони, бо всі автори в нас є на стенді», — розповіла Діана Семак, маркетолог видавництва «НК-Богдан».

 

Інша стратегія у Видавництва Анетти Антоненко — уже не перший рік. «Стенд – це не базарна торгівля, і книжки я на BookForum везу не всі, а лише ті видання, які, на моє переконання, будуть продаватись (асортимент, якщо порівнювати з Книжковим Арсеналом, різниться на 30-40%). Це зменшує витрати на доставку книжок до Львова. Частина книжок заплановано їде одразу з друкарні», — вважає Антоненко.

 

Тенденцією на ринку видавці називають інтерес до книжок на теми, які раніше були мало представлені в літературі. Бесарабова Ярослава, директорка видавництва «Талант» розповіла: «У нас найкраще продавалася книжка “Малечі про інтимні речі”. Це смілива книжка для дітей від 4 до 9 років. Батьки бояться брати цю книжку, але коли їм розповідаєш, що це важлива тема, то купують».

 

«Тенденція, яку ми помітили, це інтерес до книжок про розвиток емоційного інтелекту у дітей. Дуже добре відгукуються батьки, вихователі садочків і шкіл», — зазначає Ольга Попович, засновниця видавництва «Каламар».

 

Олена Ольховська, редакторка видавництва “Ранок”, видавнича група «Кенгуру»: «Багато людей почали цікаватися інклюзивною літературою, більше, ніж на Арсеналі чи минулого року на BookForum. Наприклад, популярною серед читачів стала книжка “Історії про видатних людей з дислексією” Роселли Гренчі».

 

На книжковому ярмарку також  була представлена інклюзивна література від видавництва «Дивогра», видавничого центру «12» та Фонду родини Нечитайло. Збільшення попиту їхніх видань можна пояснити ще й тим, що вперше на BookForum 14 подій перекладали на жестову мову. Більше про новинки дитячого нон-фікшн і дитячої художньої літератури — у наших оглядах. 

 

І попри те, що гран-прі BookForum Best Book Award отримала мистецька книжка «Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років» Василя Косіва, презентацій нових візуальних книг було небагато. Хоча були й винятки. Ілля Стронґовський, засновник видавництва «Видавництво» розповів, що найкраще продавалися його новинки графічної прози: «Наші безперечні лідери «Печемо з Кафкою» , «Прибуття» і «Заборонений плід». Це розбиває стереотип, що львів’яни бояться купувати дорогі книжки. Не бояться».

 

Тим часом як опитування видавців показали, що українські читачі при виборі книжок зважали на нагороди, які вони отримують, адже саме нагороджені видання ставали бестселерами на BookForum і розкуповувалися ще в перші дні ярмарку.

 

«Наша книжка “Юнак милується автоматом” Тараса Мельничука отримала відзнаку Харківського журі, і ми її відразу ж продали», — розповіла Оксана Карпюк, головна редакторка видавництва «Дискурсус». Олег Симоненко, директор видавництва «Час Майстрів»: «Наша книжка “Експедиція з мурахою Софі” була відзначена нагородою “BookForum Best Book Award” у категорії “9-12 років”, і вона закінчилася на другий день».

 

Олексій Жупанський, засновник видавництва Жупанського: «У нас одним з лідерів продажів став перший переклад книжки Джона Мілтона «Втрачений рай», який отримав відзнаку Харківського журі за найкрасивішу книжку».

 

«Оскільки наша книжка “Клавка” отримала нагороду в номінації “Сучасна українська проза”, то читачі запитували, купували. Хоча кількість проданих примірників менша, ніж на Арсеналі», — зазначає Елеонора Сімонова, директор видавництва «Нора-друк».

 

На відміну від минулого року, цього разу видавці неохоче ділилися інформацією про продані примірники. 

 

Скільки продали книжок загалом?

 

 

Які лідери продажів?

 

Прогляньте всі новинки до BookForum-2019 на Вітрині новинок.

 

Менше подій, більше вечірок 

 

На відміну від критики ярмаркової частини, більшість літературної спільноти дякувала організаторам за фестивальну — місце зустрічі змінити не можна. Хоч місцем ставав чи не весь центр міста: організатори турботливо помістили у друковану програмку карту львівського літературного метро, де вказали всі локації. 

А їх було чимало, адже на BookForum відбулось 750 заходів, серед них 250 дискусій, 67 автограф-сесій українських та іноземних авторів, а ще події у рекордній кількості тематичних кластерів і спецпроєктів (всього 28). Зрештою, цьогоріч було менше подій, ніж минулого. Така оптимізація дозволила сконцентруватися на важливому та позбутись випадкового.

 

Чим точно порадував цьогорічний Book Forum — це приїздом зірок світового рівня (читайте про зірок цьогорічного фестивалю). Нечасто в Україну приїздять букерівські лауреати, але Видавництву Старого Лева шляхом багаторічних перегорів вдалося це реалізувати. Повний зал зібрала відома індійська письменниці й володарка Букера Арундаті Рой, яка говорила про соціальну справедливість, економічну нерівність, боротьбу проти неоліберальної глобалізації, подібність досвідів Індії та України, а також презентувала український переклад своєї книжки “Міністерство граничного щастя”.

«Так, в України справді похмура історія. Це почуття – дуже токсична річ. На цьому грають фашисти. І Україна, й Індія знають, що в момент, коли ми боремося проти колоніалізму, націоналізм видається революційним і прогресивним. Але він досить швидко перетворюється на суцільну токсичність. Це те, що сталося з Індією – у Кашмірі зараз люди просто знищені. І якщо дати цим думкам поглинути себе, рано чи пізно згориші», розповіла в інтерв’ю для Читомо індійська письменниця (читайте все інтерв’ю). 

 

Але Індію представляє не лише Рой, а й індійські поети, які пишуть англійською, Соннет Мондаль, Шанта Ачарья та Кавіта Джиндал. Їхнє читання зібрало меншу, але уважну аудиторію. 

 

Окрім Букера, була й фіналістка Пулітцерівської премії (2018) Еліф Батуман, американська письменниця, журналістка, академік, приїздом якої опікувався український ПЕН-центр. «У Києві більше відчувається радянський спадок, а Львів більш австро-угорський. Я розумію, що зараз в Україні важкий момент в історії, але ми у США стежимо за це. Але з сторінок видань, тому це досить абстрактно. Тут, в Україні, історії для мене стають більш живими, а за ними стоять справжні люди», — говорила Батуман на зустрічі з українськими шанувальниками. 

 

Почесними гостями фестивалю також стали азербайджанський письменник і журналіст Ельчін Сафарлі та вірменська авторка фентезі Мар’ям Петросян. 

 

Ще одна зірка фестивалю польський фантаст Лукаш Орбітовський, переклад «Голови змія» (Видавництво Жупанського) якого вже встигли прочитати українські прихильники фантастики, теж зібрав свою аудиторію. Зрештою, зустріч їх не розчарувала, а заінтригувала. 

 

«Що таке справжній горор? Для мене це – інша людина. Проте, якщо говорити про жахи як про жанр, то це такий текст, який залишає читача у стані неспокою. Адже, читаючи книжку, ти не підскочиш у кріслі, як наприклад, під час перегляду фільму, у якому раптом з нізвідки вискочить страховисько. Я не зможу тебе налякати, проте у мене вийде зародити у тебе всередині таку тривогу, яка довго житиме у твоїх кістках», — згущував фарби Орбітовський на своїй презентації.  

 

Book Forum можна привітати й з успішною інтеграцією у літературний європейський контекст. Саме Львів став локацією для Grand Tour сучасних європейських поетів. Це дворічна мандрівка літературними фестивалями у 13 містах з презентацією антології з однойменною назвою і з 730 віршами (автори й авторки є й з України). І вже другий рік поспіль співпраця з міжнародною платформою Versopolis. 

 

Події за участі українських учасників теж збирали свою аудиторію. Найдужче чекали на презентацію книжки Олега Сенцова «Маркетер», що вийшла у Видавництві Старого Лева, — збірки малої автобіографічної прози. Її презентував сам автор, який, на щастя, встиг опинитися на волі до до цієї події, тож,організаторам потрібно було у швидкі терміни знайти приміщення (до слова, подія зібрала 650 людей. «Я давно запланував книгу «Маркетер», вона довго визрівала. Коли у працівників колонії був період «зимових канікул», я зрозумів, що час цієї книжки настав. І так збіглося: 11 оповідань з’явилось за 11 вихідних днів», – зазначив Олег Сенцов під час презентації.

 

Багато людей було й на презентаціях книжок Ельчіна Сафарлі «Дім, де жевріє світло» (450 людей), «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані (300 людей) та «Характерник» Василя Шкляра (260 людей). 

Для профспільноти теж не було приводів занудьгувати. 22 заходи Бібліотечного Форуму (350 учасників з України, Німеччини, Польщі, Литви, Естонії, Хорватії, Білорусі) й 13 важливих подій для видавничої сфери. Зокрема міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський представив державну політику у сфері книговидання, яка викликала багато дискусій. На презентації Український інститут книги показав кілька проектів, що реалізують наступного року: йдеться про цифрову бібліотеку, поповнення фондів шкільних бібліотек і перекладних грантів для іноземних видавців. 

Тим часом Pen Ukraine розповів про фокус-тему 2019-2020 років нею буде цитата з Лесі Українки «Що дасть нам силу?». Її запропонувала літературознавиця, поетка, перекладачка Ірина Старовойт.

 

«Є ще одне важливе слово з коренем сила. В англійській мові воно вживається саме в демократичному лексиконі – empowerment – демократичне розширення можливостей та відповідальності громадян і громад. І виходить, що цей empowerment потребує великого часу й великого терпіння. Тому що легше побудувати мережу у Facebook навколо маленької ініціативи, але важче побудувати ОСББ у себе в під’їзді», зазначила Старовойт.

 

В емоційному плані BookForum не розчарував. Можливо, тому, що нетворкінг для літературної тусівки тут працює без перебоїв. Найвідвідуванішою подією фестивалю  стала вже традиційна «Ніч поезії та музики non-stop» (800 людей), на якій свої вірші читали автори з 10 країн, а їхні виступи супроводжувала електронна та джазова музика. Своєрідною альтернативною до нічного поетичного мафарфону цього разу стала «Ніч кіно про поетів», під час якої відбулася українська презентація документального фільму про Юрія Тарнавського та показ інших фільмів Олександра Фразе-Фразенка про українських поетів. До слова, сам Тарнавський також презентував на BookForum український переклад свого нового роману «Теплі полярні ночі», який розповідає про дитинство письменника в довоєнній Польщі та Україні (чекайте незабаром інтерв’ю з письменником на Читомо).

 

На появу концертів та вечірок у програмі Book Forum позитивно вплинуло виникнення на ринку аудіокнижкового бренду «Абук», які стали організаторами одразу двох вечірок. Зокрема, Сергія Жадана та Марка Токаря (відвідало 500 людей), а також співорганізаторами пінної вечірки на честь 10-річчя Читомо «Піна днів», на яку прийшли понад 200 людей, серед яких відомі письменники, літературні критики, культрегери та культурні менеджери. Також вечірка була приурочена до виходу нового перекладу роману Бориса Віана «Шумовиння днів» у видавництві «Вавилонська бібліотека» (сподіваємось, не лише для команди Читомо ця вечірка стала найнезабутнішою).

Окрім того, відбулися концерт «Мар’яничів», за участі Юрія Іздрика і Віктора Морозова, урочиста церемонія відкриття й виступ гурту «ЦеШо», вечір пам’яті Тараса Мельничука, виступ Міська Барбари і Юрія Єфремова та музичний вечір ПЕН-клубу у філармонії. 

Світлини: LUFA, з фейсбук-сторінки Book Forum, Читомо, Світ фентезі, авторства Алекса Заклецького

 

Над матеріалом працювали Люба Войтович, Олександр Мимрук, Наталя Корнієнко, студенти УКУ

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект