бібліотека

Було і стало: як змінилася Дитяча бібліотека на Подолі

19.02.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Бібліотеки — це місце, покликане популяризувати читання, навчати й розвивати. А проте в багатьох саме слово «бібліотека» вже викликає нудьгу. Традиційні книгозбірні, які мало відрізняються від радянських, сьогодні не можуть повністю задовольнити потреби (і головне привабити) сучасного читача. Саме тому бібліотеки стають на шлях інновацій та реновацій. Нові підходи та бачення дісталися й до Києва, де оновлена Дитяча бібліотека на Подолі стала першим досягненням громадської організації «Бібліотека майбутнього». Читомо там побувало й дізналося про те, крізь які перетворення пройшла книгозбірня.

Як це почалося

На оновлення бібліотеки витратили 2,5 роки й 3 мільйони гривень. Ініціювали проект засновники громадської організації «Бібліотека майбутнього» Вероніка Селега та Андрій Бражник. Усе почалося, коли депутатка Київської міської ради Людмила Березницька показала Вероніці цю книгозбірню. Працівники бібліотеки повірили в ідею оновлення, а Андрій Бражник, який працює архітектором, розробив проект. Гроші безпосередньо на ремонт виділила Київська міська адміністрація, з іншим допомогли приватні компанії-спонсори.

Простір

З вулиці непримітна раніше бібліотека тепер більше нагадує книгарню-кав’ярню. На вході — велика вивіска, яка світиться ввечері. Сам вхід тепер інклюзивний. Для цього демонтували балкон і встановили пандус. До бібліотеки потрапляємо через гардероб, потім — рецепція і кімната з комп’ютерами та апаратами для людей із порушеннями зору, тоді — зал зі сценою для проведення заходів. Другий зал веде до кухні, туалету та архіву. Незвично, та до останнього відвідувачі також мають вільний доступ — тут можна, нікого не запитавши, пошукати потрібну книжку, попрацювати чи сховатися від галасливого міста.

Інтер’єр створює відчуття свободи. У процесі оновлення бібліотека позбулася непотрібних речей — кімнати стали просторішими. На візуальне розширення простору також працює дизайн — білі стіни з чорними елементами декору.

Меблі

Бібліотека пишається відреставрованими стільцями, яким понад 30 років. Тепер вони стоять на кухні, а в решті кімнат майже все нове. Це шафи в залах та архіві, столи й зручні білі стільці для відвідувачів.

Техніка

Бібліотеку справді можна назвати сучасною. Тут є електронні книги (в основному з короткими творами для дітей), комп’ютери, планшети й навіть 3D-принтер. Люди з порушеннями зору мають змогу читати завдяки системі Magic — обладнанню для екранного збільшення. Сцена має інтерактивну дошку і проектор.

На кухні є все необхідне, щоб зігрітися гарячим напоєм чи поїсти: холодильник, мікрохвильова піч, електрочайник і кавова машина.

Книжки

Бібліотечний фонд також пройшов крізь оновлення — усі старі книжки списали. Вибрати з чого є не лише дітям, а й дорослим — тут чимало класичної літератури. Крім того, можна замовити книжку, якої немає у фонді, і її знайдуть для вас в іншій бібліотеці. Найбільший попит — на фентезі, фантастику та твори зі шкільної програми. Тішить, що полиці заповнюються також і завдяки відвідувачам, але все на них не потрапляє — книжки проходять ретельний відбір. Нині дарують в основному фантастику.

Що спершу дивує — це вільний доступ до книжок. Щоби вибрати книжку й читати її в залі, посередництво бібліотекаря не потрібне. Абонемент необхідний лише тим, хто хоче брати їх додому.

 

Читайте також: Музей книги в Острозі: від стародруків й екзорцизму до панорамного туру

Відвідувачі

Говорити про помітне збільшення кількості відвідувачів ще рано, адже оновлена бібліотека відкрилася лишень в грудні минулого року. А проте вже зараз можна помітити позитивні зміни. Після оновлення — це вже не книгозбірня, про яку знають навіть не всі мешканці мікрорайону, а публічний простір із просвітницькою місією.

 

Директорка бібліотеки Людмила Бабіна розповідає, що дітей тут завжди було чимало, адже поруч кілька шкіл. До того ж купувати всі книжки, необхідні для навчання чи дозвілля дитини, батькам зазвичай складно. Тому й приходять до бібліотеки. Водночас дорослих гостей стало більше. Дехто вперше за довгий час навідується до книгозбірні саме через здивування. «Один чоловік, — каже пані Людмила, — чи не щодня проходив нашою вулицею, а про існування бібліотеки дізнався лише тепер, після оновлення. А ще один подумав, що це відкрилася нова кав’ярня».

 

Читайте також: Штутгардська бібліотека: сучасні технології та любов до читача

Заходи

Завдяки сучасному обладнанню, хорошій атмосфері та групі ентузіастів Дитяча бібліотека на Подолі стала ідеальним місцем для навчання, відпочинку й читання. Тут проводять кінопокази, тренінги, майстер-класи, зустрічі. Раніше всі розваги для відвідувачів працівники книгозбірні влаштовували своїми силами. Тепер у них з’явилися партнери. Наприклад, Інститут космічних досліджень організував в бібліотеці цикл майстер-класів з освоєння космосу «Зоряне небо» для дітей 4-15 років.

 

Після оновлення тут також почали проводити заходи, що пов’язані не лише з літературою та навчанням.

 

Наприклад, уже кілька разів у бібліотеці збирався Кіноклуб Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка — дивилися «холодне кіно», картини з холодною атмосферою і таким же темами.

 

Катерина Май, співзасновниця кіноклубу, ділиться враженнями: «Ми почали працювати в бібліотеці імені Валі Котика завдяки ініціативі «Бібліотека майбутнього». Тут сучасне обладнання, чистий охайний простір, є кухня. Бібліотеку легко знайти, вона зручно розташована на Подолі, біля місця паломництва будь-якого кіномана – «Жовтня». А що головне — тут чудова не бюрократизована адміністрація, яка йде на контакт і радо приймає хороші проекти. Нам сподобалася ця ініціатива».

 

Також у планах бібліотеки — уроки програмування та користування 3D-принтером.

Що далі

Проект «Бібліотека майбутнього» прагне, щоб у кожному районі Києва була така ж оновлена бібліотека, як на Подолі. Окрім останньої, він співпрацює ще з трьома: Бібліотекою ім. Миколи Костомарова, Бібліотекою № 115 і Дитячою бібліотекою Дарницького району.

 

Читайте також: Публічна бібліотека Гааги: мінімалізм, інклюзивність та німецька якість

 

Фото Євгенії Перуцької та Вероніки Селеги