Наталія Космолінська, Ірина Магдиш. Гра в музей

Ця книга знайомить читача з найкращими зразками малої прози Герберта Веллса (1866—1946) — відомого­ англійського письменника-фантаста. Персонажами його оповідань стають люди, у розмірене життя яких ври­вається щось незвичайне: чи то наукове відкриття, чи то чарівник, котрий виконує всі бажання­, чи просто го­лод­ний страус, що випадково проковтнув діамант. У цих творах стирається тонка межа між реальністю та людським уявленням про неї, а гумор і легка іронія у поєднанні з химерними сюжетами лише посилюють ефект занурення в нові світи.

Крамниця була невеличка, тісна і досить темна. Коли ми причинили за собою двері, дзвоник на них жалібно теленькнув. Хвилину чи дві в крамниці, крім нас, нікого не було, і ми мали час роззирнутися. Ось тигр із пап’є-маше на скляній вітрині, що стоїть на невисокому прилавку, – поважний, добродушний тигр, який розмірено киває головою; ось найрізноманітніші кришталеві кульки, порцелянова рука з колодою чарівних карт, цілий набір різних завбільшки чарівних акваріумів; ось нескромний чарівний капелюх безсоромно виставив напоказ свої пружини. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал; одне нас звужувало й видовжувало, друге приплющувало нам голови й скрадало ноги, третє робило нас низенькими й товстими, як бочки. І поки ми сміялися, дивлячись у ті дзеркала, з’явився якийсь чоловік – певно, продавець.