екологія

Книжкові інновації: опера, висока кухня та ліс у Карпатах

10.10.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Інноваційність та несхожість на будь-що попереднє – чи не найголовніший мистецький тренд уже багатьох років. Митці залучають до культурних проектів інформаційні технології, природничі науки, соціологію, екологію та навіть медицину. Все – щоби тільки привернути увагу потенційної аудиторії.

 

Ми з вами вже зустрічали ВелоКнигарню на вулицях Києва, лайкали та шерили літературно-музичні проекти Сергія Жадана, Юрія Іздрика та Дмитра Лазуткіна, купували книжки з додатками VR, читали-слухали аудіоальбом «роздІловІ» і таке інше.

 

Та літературно-мистецький світ продовжує залучати неймовірну кількість оригінальних форм та форматів, за якими тільки встигай слідкувати. Читомо звернуло увагу на найцікавіші «літературні інновації» за останній час в Україні та готове поділитися спостереженнями.

 

Література та опера

Унікальна мистецька акція – футуристична опера «AEROPHONIA» – відкрила цьогорічний фестиваль Porto Franko в Івано-Франківську. Центральним музичним інструментом опери став легендарний літак АН-2, сонорику його авіа-турбіни поєднали із грегоріанським хоралом, монгольскими колисковими та тріп-хоповими ритмами. Підготували її члени музично-театральної формації NOVA OPERA, які вже давно експериментують та синтезують формати. А одним з учасників перфомансу став поет Юрій Іздрик.

У репертуарі NOVA OPERA можна знайти унікальні жанри: оперу-реквієм «IYOV» на основі Книги ЙовасонОперу «непрОсті» на базі роману Тараса Прохаська, оперу-цирк «Вавилон», в якій беруть участь циркові артисти, оперу-балет «ARK/Ковчег», пастку-оперу «Воццек» у співпраці з поетом Юрієм Іздриком та неооперу жахів «Гамлет» у співпраці з Івано-Франківським музично-драматичним театром у перекладі Юрія Андруховича. А найпершим творінням формації стала імпровізаційна опера «Коріолан» на основі трагедії Вільяма Шекспіра.

 

Література стала постійним та важливим супроводом для мистецького колективу. Найперше – це українські письменники, які принесли частину своєї творчості до творення опер. «Ось, наприклад, сонОпера «непрОсті» за Прохаськом – це взагалі формат, коли Тарас читає свою книжку на сцені. І от підхід до цього завжди різний, це зовсім рандомні читання, він відкриває сторінку будь-де і починає читати, – розповів композитор та автор формації NOVA OPERA Роман Григорів. – Такий спосіб неможливо назвати чимось одним в сенсі. Ми працюємо з підсвідомістю людини, яка перебуває в стані дрімоти».

Роман Григорів наголошує на важливості авторської інтерпретації у роботі NOVA OPERA: «Це безпосередня участь автора. І це є дуже важливий для нас момент, бо в автора є своя інтерпретація тексту. А у композитора своя. І таким чином виходить поєднання різних інтерпретацій одного тексту».

 

Юрій Іздрик та Тарас Прохасько не просто долучилися до творення опери, а й стали безпосередніми її персонажами. Прохасько в образі казкаря, а Іздрик – льотчика. Саме про цей образ Іздрика в останній опері Роман Григорів згадує з особливим захватом: «І відбулася така собі мрія Іздрика – прокачати стадіон. Зрозуміло, що сучукрліт – не таке широке поняття, а тут кілька тисяч людей, адреналіну в нього було стільки, що мені передавалося на сцені. І в цей момент виникає абсолютно нова якість тих віршів, що він читає у «Воццеку». В цьому ключі відбувається така унікальна зустріч автора з восьмитисячною, не обов’язково цільовою, аудиторією».

 

Як повідомляє композитор, у планах формації з’явилася опера-казка про Мумі-тролів та опера за мотивами «Коханців юстиції» – останнього роману Юрія Андруховича.

 

Читайте також: Лінивість та ніжність Юрія Іздрика

 

Література та дерева

«Дерева за книги» – під таким гаслом екопрограма «Разом за природу» провела акцію на цьогорічному Книжковому Арсеналі. І запропонувала відвідувачам… посадити дерево в Карпатських лісах. Щоправда, не особисто, а купивши книжку.

«Суть акції полягала у тому, що відвідувачі Книжкового Арсеналу купували будь-яку кількість книжок у будь-яких видавництв, підходили на виході з Арсеналу до фотозони «Моршинської», в яку було вмонтовано спеціальний лічильник та кнопка, на яку гості натискали стільки разів, скільки книжок придбали. Їх підрахував лічильник. Зупинився він на цифрі 48 996», – розповіла PR-manager агенції Gres Todorchuk, співорганізатор акції «Дерева за книги» Тетяна Максимова.

 

Таким чином ТМ «Моршинська» висадить 50 000 дерев цього року у Карпатах.

 

Як повідомляють організатори, одна з вагомих причин цієї акції – нагадування українцям, що проблема вирубки дерев, на жаль, дуже велика та важлива, і варто докладати усі свої зусилля, щоб посприяти відновленню карпатських лісів. За 2 роки у межах цієї програми «Моршинська» вже висадила понад 70 000 дерев.

«Моршинська» висаджує дерева у Карпатах вже протягом 2-х років. У той же час, всі розуміють, що книга виробляється саме з дерева. Та «Моршинська» вирішила поєднати непоєднуване і перевернути у межах акції «Дерева за книги» сприйняття українців, стосовно книжок. Тож, згідно з акцією, кожна придбана книжка – це не зрубане, а, навпаки, одне посаджене дерево у Карпатах. Таким чином, «Моршинська» намагалася донести, по-перше, те, що читати – це круто і важливо (агітувала людей купляти книжки), по-друге, те, що висаджені дерева – це значний внесок у біорозмаїття Карпат», – додала Тетяна.

 

Про наступні подібні акції Читомо поки що невідомо.

 

Читайте також: Книжковий Арсенал 2018: що говорять видавці

 

Література та кулінарія

UA:Перший активно намагається виправдати свою назву та підкорити серця глядачів своїм унікальним контентом. І справді першою у своєму форматі стала телепрограма «Енеїда» – перше кулінарно-літературне шоу, мабуть, на лише в українському медіа-просторі, але й у світовому масштабі.

Про ідею та процес підготовки програми розповідала виконавча продюсерка просвітницького мовлення UA:Першого Катерина Феленюк: «Ідея у своєму зародку була складною. Потрібно було створити освітню програму, яка б ішла суто на регіони, тому що спочатку ми її задумували як регіональну програму. Наша генеральна продюсерка Тетяна Кисельчук подумала, що це повинна бути література, а в мене виникла ідея про їжу. Їжа, як ми всі знаємо з піраміди Маслоу, це одна з наших базових потреб. І я подумала, що всі люди люблять їсти. Немає таких, які б цього не любили. І чому б це не поєднати? А далі виник дуже простий концепт. Є українські письменники, які також, як не дивно, любили їсти. І в них були свої улюблені страви. Так з’явилася історія, що ми повинні готувати улюблені страви українських письменників».

 

Ведучим шоу став кулінарний експерт, переможець шоу «МастерШеф» та засновник «Гастромайстерні Конфітюр» Євген Клопотенко. Від випуску до випуску він запрошував на свою кухню знавців української літератури, письменників та поетів, і разом вони готували маловідомі страви української кухні та говорили про високе – про українських класиків, їхнє життя та творчість, а також про їхні улюблені страви.

 

«Я одразу уявила в ролі ведучого Євгена Клопотенка. Я побачила його в одному медійному ролику, і в нього все було так енергійно, весело, така дуже активна жестикуляція, – поділилася з нами Катерина. – Коли приходили гості, починалися жарти. Женя іноді схожий на малу дитину. Він так жваво реагував на якісь факти, якісь історії. Боже, чотири жінки! Боже, коханка! Боже, ледь там не вбив когось! І Ольга Кобилянська, з якою всі листувалися. В чому його чудова особливість, як на мене, він на все реагує дуже живо, дуже експресивно».

 

Протягом сезону на кухню до Клопотенка завітали Сергій Жадан, Ярина Цимбал, Любов Якимчук, Владислав Івченко, Лариса Денисенко та інші. Всього просвітницьке об’єднання Суспільного підготувало 25 випусків – по одному на кожний регіон України, а також додатковий спецвипуск зі спогадами Клопотенка про всіх гостей та згаданих класиків.

 

Від аудиторії команда шоу отримала чимало різних відгуків. «Мені запам’ятався один. Програма вже вийшла кілька разів, і під час зйомок на ринку до Жені підійшла жіночка. І вона розповіла, що вона викладає в університеті, вона показувала цю програму своїм студентам. Вона сказала, що ми робимо дуже хорошу справу, тому що це популяризація української їжі, української літератури, вона нам подякувала, ледь не обняла нас. – згадує виконавча продюсерка. – Є у нас і зіркові шанувальники: Марія Бурмака, Мирослава Гонгадзе. Багатьом сподобався цей формат та жанр. Негативних відгуків було дуже мало. Дехто намагався виправляти Женіну вимову».

 

На Суспільному вже готують новий сезон кулінарно-літературного шоу. «У нас є плани на гостей не лише зі світу літератури, але й інших мистецьких галузей. Буде ще більше жартів, більше ефірного часу. Ми розкриватимемо особистість власне наших гостей. Бо в цьому сезоні люди могли до кінця не розуміти, наскільки круті гості до нас приходили. У другому сезоні також з’являться нові цікаві рубрики, та про це вже трохи згодом», – додала Катерина Феленюк.

 

Слухайте також лекції про українських та іноземних класиків.

 

Авторка: Юлія Клебан

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект