Видавництво

#купуйумалих: подільська готика, домашнє насилля та комікс про Анну Франк

13.05.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Читомо продовжує знайомити вас з книжками від малих і середніх видавців, а також дає можливість розповісти про ці видавничі проєкти людям, які безпосередньо причетні до їхнього створення. Тож зустрічайте наступну п’ятірку. Цілком може статися таке, що тут знайдеться саме та книжка, яку ви шукали усе своє життя.

Купуй, якщо прагнеш подільської готики

Гласенко, Симор. Дім чистого світла : роман / Симор Гласенко. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2020. – 304 с. 

Інга Кейван, PR-менеджерка видавництва «Книги XXI»:

«Симор Гласенко – автор якісних текстів і цікава особистість. Видавництво має позитивний досвід співпраці з цим письменником: ми вже видавали його кримінальну драму «Нуар по-українськи». Це автор, який серйозно сприймає фах письменника й усвідомлює, що робота автора не завершується на останній крапці його тексту.

 

Жанр свого нового роману Симор Гласенко визначив як «подільська готика». І йому вдалося створити відповідну атмосферу. Оточене Подільськими Товтрами та, наче міфічним змієм, Дністром селище Крутояр, майже ізольоване від зовнішнього світу. Воно живе, власне, за середньовічними, феодальними звичаями. Хоча інколи у процесі читання свідомість вкопується ще глибше, натрапляючи на стоянку мисливців на мамонтів. Про те, що йдеться про сьогодення, часто забуваєш.

 

Специфіка територіального розташування, люди, які живуть, керуючись переважно інстинктами, той генетичний відбір, який пройшло населення Крутояру, – сцена і персонажі, шо найкраще підходять для вистави психотеатру та дослідів режисера-алхіміка (чи екзорциста).

 

Фахівцям роман буде цікавий своїми алюзіями та інтерпретаційними можливостями, але це потребує окремого тексту-осмислення. Переконана, що більшість читачів «Дому чистого світла» замислиться над тим, чи це локальна історія, чи універсальна модель. Хтось побачить елементи детективу, трилеру, притчі чи новочасного міфу про героя. Хтось – художньо втілену індивідуацію, хтось – ініціацію, хтось – духовний шлях людини, яка намагається розплутати павутину свого життя. Хтось – чистилище. Та попри всі можливі рецепції та інтерпретації, ті, кого зустрічаєш у романі «Дім чистого світла», – це ми, всі ми – людство, людське суспільство, що потрапили у форс-мажорні обставини в умовах вимушеної ізоляції».

Купити книжку.

Читайте також: #купуйумалих: темне фентезі, щоденник з таємницями та підготовка до дитсадка

Купуй, щоби дізнатися про видатного киянина

Роки жнив / Серж Лифар; пер. з рос. А. Бондар. – К.: Сидоренко В.Б., 2020. – 240 с.  

Олена Насирова, головна редакторка видавництва «Варто»:

«2 квітня 2020 року виповнилося 115 років від дня народження видатного киянина, зірки світового балету Сержа Лифаря. Переживши в Києві численні перевороти та зміни влади 1917–1920 років, юнак не схотів залишатися під новою владою і спромігся втекти до Парижа. Там він отримав визнання як танцівник, а потім здобув світову славу. Хоча Лифар має українське етнічне коріння, на батьківщині його ім’я за радянських часів замовчувалося і було майже забутим. Тільки після здобуття Україною незалежності з 1990-х років у Музеї історії міста Києва розпочалася робота по вивченню життєвого шляху та творчої спадщини нашого геніального земляка. На початку 2000-х років вдова балетмейстера Інга-Ліза Алефельд-Лаурвіг подарувала Києву архів-колекцію Сержа Лифаря — світлини, документи та книжки, серед яких і паризьке видання спогадів танцівника, написаних російською мовою і виданих у 1935 році в Парижі. 

 

Ідея перекладу спогадів Сержа Лифаря народилася у непересічних, відданих від Києва людей — лікаря-репродуктолога Олега Берестового, який став меценатом видання, і письменника-історика Ігоря Гольфмана — продюсера проєкту. Вони запросили до співпраці відомого українського перекладача Андрія Бондаря і вирішили звернутися до нас, тому що видавництво «Варто» спеціалізується на києвознавчій літературі.

 

Ми стали ланкою між меценатами і музейниками. До спільної роботи залучилися Музей історії міста Києва і Музей української діаспори, директорка якого Оксана Підсуха написала докладну статтю про сім’ю і творчий шлях Сержа Лифаря. Коментарі до основного тексту створив києвознавець Олександр Немировський. Під час спільних пошуків їм поталанило знайти деякі нові, досі невідомі факти, які стосуються творчого шляху танцівника і його найближчого оточення.

 

Про це влучно сказав перекладач Андрій Бондар: «Думаю, що сучасним українцям, окрім знання про Лифаря, важливо буде прочитати історію про вибір свободи і про вибір внутрішньо вільної людини, яка не вміла і не хотіла коритися обставинам». До цього можу тільки додати, що чудовий переклад, цікаве музейне дослідження і фахові коментарі зробили книжку не просто перевиданням мемуарів, а справжньою літературно-науковою працею».

Купити книжку.

Купуй, щоби привернути увагу до домашнього насилля

Усі їхні демони: роман / Поліна Кулакова. – Вінниця: Дім Химер, 2020. – 208 с.

Вікторія Гранецька-Стафійчук, директорка видавництва «Дім Химер»:

«В одній з квартир сірої «хрущовки» живе, здавалося б, звичайна сім’я. Проте за зачиненими дверима того дому відбуваються тривожні події, які байдужі сусіди воліють не помічати. Жінка, котра потерпає від домашнього насилля; хлопець-підліток, який шукає розуміння й підтримку на вулиці; самотня дев’ятирічна дівчинка, що вчиться жити з «демонами» своїх батьків…

 

«Усі їхні демони» — соціально-психологічний трилер про домашнє насилля, алкоголізм у родинах, жорстоке поводження з дітьми. Авторка Поліна Кулакова майстерно розповідає непросту історію з власного дитинства без повчань, моралізаторства та пафосних настанов. Висновки кожен читач зробить уже сам.

 

Наше видавниче завдання — донести її історію до якомога ширшого кола читачів. Ми віримо, що такі книжки змінюють людей.

 

Це видання не залишила байдужим нікого з нашої команди, коли ми працювали над рукописом. Письменниця Дара Корній та фронтмен музичного гурту «Фіолет» Сергій Колос також не залишилися осторонь після читання — їхні відгуки можна побачити на звороті обкладинки.

 

В Україні зареєстровано понад сорок тисяч дітей, позбавлених батьківської опіки. Переважна більшість — діти, які втратили родину й дім унаслідок алкоголізму або наркоманії батьків. Подібна залежність рано чи пізно призводить до смертей (алкоголь руйнує клітини мозку, спричиняє інші незворотні зміни в організмі), або ж недоглянуту малечу забирають від батьків після вимушеного втручання ювенальної поліції й інших державних служб у справах неповнолітніх. Відтак — прийомні сім’ї, сиротинці, інтернати, а в особливо складних випадках і спецзаклади…

 

Під час написання цієї книжки авторка поспілкувалася з кількома керівниками дитячих будинків, аби дізнатися, чим їм можна допомогти. Найважливіше, що кожен з нас може дати: гідний приклад для наслідування та звичайне людське спілкування».

Купити книжку.

Купуй, якщо шукаєш сумних історій, що викликають сміх

Модельний ряд. Хроніки / Ростислав Шпук. – Івано-Франківськ: П’яний корабель, 2020. – 400 с.

Христина Михайлюк, директорка видавництва «П’яний корабель»:

«Видавництво «П’яний корабель» розширило власні горизонти і вперше видало книжку українського автора. Його звати Ростислав Шпук, а книжка має назву «Модельний ряд. Хроніки». Цей роман-хроніка має 400 сторінок і складається з 4 розділів та 60 оповідань, які автор писав понад 10 років. Ми працювали над виданням майже 3 роки і вважаємо за честь, що ці тексти вийшли друком саме у «П’яному кораблі». Ми постійно наголошували на тому, що видаємо тільки перекладну літературу, а за українську можемо взятися лише у винятковому випадку. І нарешті цей випадок з нами стався. Ми переконані, що «Модельний ряд. Хроніки» — одне з найкращого, що трапилося в українській літературі за останні двадцять років.

 

Ми багато років захоплювалися текстами Ростислава, які він публікував на електронних платформах, в соціальних мережах чи зрідка в періодиці. На певному етапі нам стало зрозуміло, що ці розрізнені фрагменти складаються в цілісну картину, і три роки тому ми запропонували автору нарешті зібрати їх і видати у форматі книжки.

 

Тобто в нас складалася нетипова ситуація: не автор шукав видавництво, а радше навпаки — видавництво проявляло ініціативу та наполегливість.

 

До роботи над виданням ми залучили перевірених фахівців, тих, з ким ми комфортно і плідно працювали над всіма нашими попередніми книжками, а саме редактора Ярослава Довгана, коректора Аллу Жураву і дизайнера Дениса Овчара. Щодо художнього оформлення, то ним займалася Дарця Веретюк, з якою ми вже теж успішно працювали.

 

Це сумні історії, що викликають сміх. Або каталог спірних суджень про загальнолюдське, описане незагальнолюдськими методами. Або етюдник образотворчої прози, що фіксує не так події, як вимовлені емоції, драма в чотирьох бездіях. Але передусім це книжка про способи думання і його пластику на прикладі героїв, що реально існують чи існували. Їхній заспів і приспів тут виконує Парфьон, чоловік-анаморфоз, персонаж-наратор. Але ця розповідь не спосіб перевидати минуле, вона радше ще один цвях, яким закріплюють вічне чи неминуще, бо переносниками життів у часі є саме книжки. Завдяки їм чужі життя йдуть за нашими і в нашому супроводі».

Купити книжку.

Читайте також: #купуйумалих: забута історія кіно, нова книжка Жадана й полінаціональні письменники

Купуй, якщо цікавшишся життям Анни Франк

Щоденник Анни Франк. Графічна адаптація/Арі Фолман, Давид Полонський; пер. з англ. Геннадій Шпак. – Київ,”Видавництво, 2020. — 156 с.

Лілія Омельяненко, співзасновниця «Видавництва»:

«Це неймовірне видання було підготоване на запит «Фундації Анни Франк» у Базелі ізраїльськими письменником, кіносценаристом Арі Фолманом, а також ілюстратором Давидом Полонським. Метою було розширити аудиторію тих, хто міг би дізнатися про історію Анни. Адже її оригінальний щоденник – це 350 сторінок тексту спогадів, які не так легко читати багатьом дітям і підліткам. Саме тому ця адаптована, мальована історія стала чудовим способом якнайдоступніше донести жахи нацизму часів Другої світової війни.

 

Також ми випадково видали комікс тоді, коли всі ми максимально наближені до проблем, з якими стикається людина під час ізоляції.

 

Цей комікс пропонує незвичайні візуальні інтерпретації, додає нових значущих шарів та безпосередності класичному твору літератури Голокосту. Але також він про емоції та стосунки в межах конкретно взятої родини, які розглядаються через призму підліткового максималізму Анни».

Купити книжку.

 

Читайте також: #купуйумалих: забута історія кіно, нова книжка Жадана й полінаціональні письменники