бюджет

Мінус 100 млн грн з книжкової сфери: що це означає?

03.04.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Поки уряди західних держав знаходять способи, як у період зумовленої пандемією кризи підтримати культурні та креативні індустрії – зокрема, шляхом виділення спеціальних бюджетів, українська влада діє з точністю до навпаки – вирішує вдарити по культурі у ці надскладні для країни часи, коли всесвітня епідемія наклалася на тривалу війну, суттєво урізавши фінансування культурних інституцій.

Так, за інформацією т.в.о. міністерки культури та інформаційної політики Світлани Фоменко, у проєкті змін до бюджету на Український інститут книги передбачено лише 50,1 млн грн із раніше затверджених 151,6 млн грн: тобто, уряд планує забрати в інституції 67% коштів, виділених на кілька десятків уже запланованих заходів та проєктів. Читомо дізналося в Інституту книги, що це означає.

 

 

Що це означає?

 

Рівень читання, який в Україні є критичним — адже 57% українців торік не прочитали жодної книжки, – впаде нижче критичного. Рівень читання серед українських учнів та студентів, згідно з дослідженням PISA – нижчі за середні по країнах ОЕСР, різниця у балах дорівнює відставанню на один рік навчання. Недоступність актуальної книжки українською мовою поглибить цей розрив.

 

Що це означає?

 

Без промоційних заходів читачі обиратимуть російський та український піратський контент, який завжди доступний і не потребує промоції, без підтримки залишиться українська книга, а проблема піратства тільки поглибиться, з інформаційного простору зникнуть вартісні проекти, в т.ч. створені за державної підтримки.

 

Книга, яка й раніше нечасто з’являлася в інформаційному просторі, ризикує з нього повністю зникнути.

 

 

Що це означає?

 

Україна втратить важливий інструмент культурної дипломатії і партнерські зв’язки з провідними світовими видавництвами, знизиться інтерес до українських творів від закордонних перекладачів, яких обмаль на ринку і яких варто стимулювати – у їхньому лиці ми втратимо амбасадорів української культури у світі та зведемо нанівець усі міжнародні промоційні заходи, які проводили держава та зокрема УІК у попередні роки.

 

Що це означає?

 

Буде втрачена можливість залучити українців до того варіанту дозвілля, що не тільки розважає, а й зрощує цінність людського капіталу, розвиває критичне мислення. Ми нівелюємо досягнення регіональних літературних фестивалів, які розвивають читання поза культурними центрами країни і залучають мешканців до літературних заходів.

 

 

Зокрема: не завершаться дві масштабні літературні акції для школярів, які відкривають для себе літературу і люблять читати – «Читай-пиши» (у Донецькій, Луганській та Харківській областях) та конкурс інста-відгуків «Крец!»; не розпочнеться новий етап конкурсу для суперчитачів із 17-річною історією – «Книгоманія»; зупиниться відео-проект вивчення сучасної літератури в початковій школі «#Живі Письменники», що передбачає також і понад 100 методичних матеріалів для вчителів й батьків, які допомагають працювати з дітьми; не реалізується проект «365 казок на ніч» для дітей, батьків та вчителів – із матеріалами для читання та про читання.

 

Що це означає?

Не відбудуться заходи для ключової цільової аудиторії в контексті промоцї читання – дітей. Саме ця категорія читачів є основною для появи споживачів креативного контенту, а відтак і подальшого розвитку креативних індустрій в Україні. Зважаючи на показники PISA – саме в цю аудиторію необхідно інвестувати уже сьогодні.

 

Що це означає?

 

Ані видавці, ані держава не матимуть даних, які зорієнтують у шляхах виходу сфери культури та видавничої галузі з карантину для відвернення незворотних процесів зменшення читання в Україні — ми втратимо можливість визначити зміни споживацьких звичок читачів для розроблення антикризової політики у галузі культури.

 

 

Що це означає?

 

В умовах відсутності фінансування не має шансів запуститися стипендіальна програма для авторів — а, отже, зменшиться кількість українських авторів та українських творів, а видавці, остаточно переорієнтуються на купівлю закордонного контенту, підсилять свої позиції на ринку компанії-імпортери російських книжок та дочірні компанії російських видавців. Без молодих українських авторів ми не зможемо більше переосмислювати наш досвід, який нарешті став цікавий світові.

 

Понад 280 тис. його відвідувачів не зможуть відвідати український стенд, а українські видавці втратять можливість провести бізнес-зустрічі зі  7 тис. 500 учасниками ярмарку з усього світу.

 

Що це означає?

 

Україна, яка щойно почала кроки в напрямку експорту креативного контенту і за останні 5 років продала понад 500 ліцензій на українські твори. Відсоток проданих прав у Франкфурті за останні три роки сягає 40-48% (перше місце серед інших ярмарків). Найбільші експортери книжкового контенту мають 88% усіх українських прав, проданих за кордон за перше півріччя 2019 року саме завдяки Франкфуртському книжковому ярмарку. Без участі у Франкфурті, єдиному плановому ярмарку, що має шанс відбутися цьогоріч, Україна знову перетвориться на покупця, втратить можливість вивести на міжнародний рівень середні та малі видавництва і перетвориться на «ринок збуту».

 

Нагадаємо: про те, що уряд хоче урізати фінансування українських культурних інституцій стало відомо 25 березня. Із заявою про плани Міністерства фінансів позбавити фінансування, зокрема, Український інститут книги та Український культурний фонд, виступив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради. Новина спричинила бурхливу реакцію не тільки серед представників культури, а й громадськості загалом.

 

Відкритий лист культурних інституцій до уряду з проханням зберегти фінансування їхніх проєктів підписали кілька тисяч представників культурної сфери і підтримали тисячі громадян. У першому в Україні онлайнмітингу «Ні — знищенню культури!», який влаштували у форматі Zoom-конференції, взяли участь небайдужі громадяни не тільки з різних українських областей, а й з-за кордону.

 

Зі зверненням у зв’язку зі спробою Кабміну вилучити із держбюджету кошти на підтримку культури та книговидання виступила й Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів.

 

У результаті розголосу, представники усіх депутатських фракцій і груп Верховної Ради розкритикували запропоновані Кабінетом Міністрів зміни до бюджету. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль пообіцяв, що видатки на культуру будуть збережені.

 

Проте все ж законопроєкт про внесення змін до державного бюджету, який 30 березня винесли на голосування у Верховній Раді, передбачав таки скорочення фінансування Українського інституту книги на 100 млн грн (із раніше затверджених 150 млн грн) та Українського культурного фонду – на 250 грн млн (із затверджених 500 млн грн). Для ухвалення документу у парламенті забракло трьох голосів нардепів. Проєкт закону був відправлений у бюджетний комітет на доопрацювання.

 

Читайте також, як у світі підтримують книговидання під час епідемії.