репозитарій

На Національний репозитарій академічних текстів уже витратили півмільйона

18.07.2018

Читомо

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Минулого року Міносвіти витратило 500 тис. грн на науково-технічну розробку на тему: «Розроблення вимог до створення Національного репозитарію академічних текстів, формування його структури та стандартів». Про це у відповідь на запит Читомо повідомили у відомстві.

 

Результатом роботи стали: проект Порядку функціонування Національного репозитарію академічних текстів; структурно-логічна схема репозитарію; склад проекту побудови репозитарію з визначенням основних черг/модулів та їх наповнення; реєстр користувачів та послуг репозитарію; технічне завдання на створення репозитарію.

 

Також у міністерстві розповіли, що на сьогодні прийнято три урядові рішення та чотири накази МОН, розроблені з залученням фахівців, обговорені та передані до Міністерства юстиції Регламент роботи Національного репозитарію.

 

«Після реєстрації Регламенту Мін’юстом, відкриється можливість для подальших дій, зокрема – формування нормативних засад діяльності Консультативної Ради  та її безпосереднього створення, затвердження технічного завдання та проекту репозитарію тощо», – пояснили у Міністерстві освіти і науки.

 

Наразі Український інститут науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ) веде підготовчі роботи з розроблення бета-версії офіційного веб-порталу репозитарію.

 

«Пропозиції стосовно структури та функціональних можливостей веб-порталу обговорюються членами робочої групи, створеної з фахівців, які представляють різні регіони України і мають досвід роботи з електронними архівами. Власні пропозиції щодо офіційного веб-порталу репозитарію можна надсилати на адресу: nrat@ukrintei.ua», – зазначають у відомстві.

 

Також у Міносвіти повідомили, які саме види академічних текстів включатиме репозитарій:

 

  • дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати дисертацій;
  • кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти;
  • статті у наукових виданнях, у тому числі всі статті (сукупність статей), на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь;
  • монографії, у тому числі ті, на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь;
  • наукові видання;
  • звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
  • депоновані наукові роботи;
  • підручники, навчальні посібники та інші науково- та навчально-методичні праці;
  • публікації, розміщені авторами на Інтернет-платформах для обміну науковими публікаціями.

 

У МОН зазначили, що до Національного репозитарію включаються всі академічні тексти незалежно від дати їхнього створення та оприлюднення.

 

У міністерстві проінформували, що УкрІНТЕІ має фонд науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт і захищених дисертацій, який є національним надбанням. До його складу входять науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, дисертації та автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня. Цей фонд насамперед буде використаний для формування контенту репозитарію.

 

Також академічні тексти будуть надходити до Національного репозитарію від інституціональних учасників – юридичних осіб, зокрема, вищих навчальних закладів, наукових установ, наукових видавництв, організацій, бібліотек та ін.

 

У Міносвіти наголосили, що внесення до центрального репозитарію дисертацій та кваліфікаційних випускних робіт здобувачів вищої освіти є обов’язковим.

 

«Засновники (співзасновники) наукових та навчальних видань, їх редакції зобов’язані вносити до центрального репозитарію повний бібліографічний опис та анотації публікацій і статей, які розміщуються у відповідних номерах видань, для формування реєстру академічних текстів. Заклади вищої освіти та наукові установи розміщують тексти кваліфікаційних випускних робіт здобувачів вищої освіти у своїх локальних репозитаріях та забезпечують доступ до них відповідно до регламенту. Вищі навчальні заклади та наукові установи розміщують тексти дисертацій на здобуття наукового ступеня та авторефератів дисертацій у своїх локальних репозитаріях та вносять до центрального репозитарію», – йдеться у повідомленні.

 

У відомстві підкреслили, що інституціональні учасники, які вносять академічні тексти до Національного репозитарію, несуть відповідальність за достовірність, точність та повноту поданої інформації.

 

Також у Міністерстві освіти і науки додали, що репозитарій може здійснювати інформаційну інтеграцію з іншими базами даних, зокрема ресурсами відкритих даних України та інших держав, базами центральних органів виконавчої влади.

 

«Передбачається, що цей процес відбуватиметься, зокрема, в межах реалізації комплексу заходів щодо інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA) при взаємодії з Європейською хмарою відкритої науки. Але організаційно-правові та технічні питання такої взаємодії будуть розроблятись у межах юстованого Регламенту з урахуванням пропозицій спеціалістів та громадськості», – пояснили у МОН.

 

У міністерстві повідомили, що доступ користувачів до репозитарію буде безкоштовним.

 

Як відомо, Національний репозитарій академічних текстів (National Repository of Academic Texts) – українська загальнодержавна розподілена електронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і систематизуються академічні тексти. Основною метою Національного репозитарію визначено сприяння розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності шляхом поліпшення доступу до академічних текстів та сприяння академічній доброчесності. Власником НРАТ є держава в особі МОН, яке визначає розпорядника репозитарію і затверджує регламент. Положення про Національний репозитарій академічних текстів уряд затвердив 19 липня 2017 року.

 

Чільне зображення: factualfacts.com

 

Читайте також: Державний архів друку: як зберігають національне надбання

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект

що більше читаєш – то ширші можливості