Новини

16 вересня під час Львівського форуму в галереї «Дзиґа» відбувалася дискусія на тему «Перспективи літературного менеджменту в Україні». Учасниками були видавець Завен Баблоян, літературний агент Євгенія Чуприна, Сергій Руденко, дизайнер Ілля Стронґовський, модератором – Дмитро Стретович.

Літературний менеджмент – напрямок діяльності, який на українському ринку перебуває на стадії формування, через що навіть однозначного визначення цього терміна немає. Тому учасники дискусії висловили своє бачення літературного менеджменту, шляхів його розвитку і проблем.

Як виявилося, проблем є чимало; на думку Завена Баблояна, зараз відбувається розщеплення літератури, депрофесіоналізація мейнстріму, трешізація: «Чотири мільйонери з п’яти пишуть треш, п’ятий – Кінг». Але все ж менеджмент розвивається, прикладами чого є поява двох нових форматів: speed-dating авторів і читачів, футбольні матчі з письменниками (обидва формати були представлені на «Форумі видавців у Львові»).

Сергій Руденко вважає вдалими прикладами літменеджменту книжкові виставки «Медвин», «Книжковий Арсенал», книжкові ярмарки, Інтернет-портали, на зразок порталу «Буквоїд», який існує три роки. На думку пана Сергія, літменеджмент має розвиватися в Інтернет-середовищі, оскільки, «якщо книги немає в мережі, нею ніхто не цікавиться; більшість читачів – Інтернет-аудиторія».

Євгенія Чуприна розповіла присутнім про роботу літературних агентів. Як виявилося, професійних літагентів в Україні лише двоє – Євгенія Чуприна і Юка Гаврилова. За словами пані Євгенії, літературні менеджери не професіоналізуються через те, що це доволі конфліктний бізнес, а їх прибуток – приблизно 15% від гонорару письменника. Але робота агентів, безумовно, є важливою: часто вони бачать більше перспектив, ніж автор, можуть порадити назву для книги, яка особливо багато важить в електронному середовищі.

Цікаве бачення суті літературного менеджменту висловив Ілля Стронґовський: «Термін «літературний менеджмент» не має наповнення. В основному це навігація в інформаційному просторі. Менеджер має бути психологом, бо літературний менеджмент – це вміння вигадувати те, в чому має бути потреба».

Також учасники дискусії відзначили, що шлях від автора до читача зараз скоротився до мінімуму завдяки соціальним мережам. Постійна загроза авторів і видавців – пірати, адже вони можуть дістати будь-яку книжку. Тому деякі видавці відмовляються робити електронні версії книг. З цього приводу Сергій Руденко пожартував: «Довше всіх трималася Забужко – бо її книжка дуже товста».

Отож, такий вид діяльності, як літературний менеджмент, в Україні лише розвивається, але має перспективи, передусім – в інтернет-середовищі, адже зараз відбувається бум електронних інтерактивних книжок. Головна його функція – встановлення зв’язку між автором і читачем.

Марія Задорожна