вівсянка

Від мрій до неймовірних винаходів: чотири книжки для дітей про історію технологій

27.09.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Найновіші технічні винаходи завжди сприймалися як щось магічне, дивне, а часом і загрозливе. Автори книжок, які увійшли до цієї добірки, переконливо доводять: літаки, локомотиви, МР3-плеєри і ДНК-комп’ютери – це ніяке не чаклунство, а наука, за спиною якої – сотні досліджень, експериментів і відкриттів. Щоб «приручити» складний механізм, треба знати, як він влаштований і як працює. Завдяки цим книжкам діти зрозуміють, з яких деталей складаються пристрої, якими вони користуються щодня, як вони допасовані один до одного і що з ними, власне, робити.

 

Історія літаків

  • Олджих Ружичка, ілюстратори Томаш Перницький, Надія Мойзесова. – Харків : Ранок, 2018. – 32 с.
  • 4+

 

Леонардо да Вінчі, брати Монгольфьє і брати Райт… Історія авіації і повітроплавання налічує набагато більше імен, і про них розповідає «Історії літаків». А починає вона з тих часів, коли люди лишень мріяли літати й складали легенди та міфи про тих, кому вдалося підкорити небо.

Перші мрійники, як-от англійський чернець Елмер, ще з ХІ століття майстрували собі крила, але мало кому вдавалося пролетіти бодай кілька сотень метрів. Спостерігаючи за пернатими, двоногі вперто пробували відтворити техніку їхнього польоту, видиралися зі своїми складними апаратами на вежі, дахи будівель і вершини пагорбів, а потім летіли, якщо й не вперед, то вниз. Так, «Історія літаків» – це, в певному сенсі, історія людської впертості й затятості, яка зрештою закінчилась успіхом.

 

Олджих Ружичка демонструє, як з часом змінювалося розуміння принципів польоту, підходи до конструкції літальних апаратів, як відбувався прогрес в авіації. Планери, парові автольоти (включно з легендарним «Цеппеліном»), літаки з двигунами внутрішнього згорання, бомбардувальники часів Першої Світової – кожній епосі в розвитку літакобудування присвячений окремий розворот книжки.

 

Окрім того, автор знайомить читачів із різними типами літаків, розповідає про принципи польоту, про те, з яких частин складається сучасний авіалайнер і що можна знайти у кабіні пілота, про повітряні рекорди і найновіші розробки.

 

«Оспрей V22» – літак, здатний злітати і приземлятись у вертикальному положенні. Такий зліт став можливим завдяки тяговому гвинту, який повертатися на 90 градусів. Літак оснащений висувними крилами, щоб зекономити якомога більше простору. Завдяки цьому він ідеально приземляється на авіаносець. Цей літак використовують з 2006 року.

 

Короткі довідкові тексти написані простою, доступною дітям мовою. Зацікавити маленьких читачів історією літаків допомагає симпатичне оформлення: не лише ілюстрації до кожного з текстів, а й кумедні персонажі, хлопчик і мишеня, які мандрують сторінками тексту, а також дотепні ремарки до теми кожного розвороту, зроблені у вигляді візитівок, етикеток і наліпок. Завдяки цьому «Історія літаків» виглядає цікаво і читається справді жваво.

 

Читайте також: Дітям – про космос: які книжки обрати

 

Як прокласти залізницю

  • Мартін Содомка, переклад Тетяни Савченко. – Львів, Видавництво Старого Лева, 2018 – 80 с.
  • 7+

 

Книжки Мартіна Содомки – це суміш казки й енциклопедії, у якій усі компоненти чудово збалансовані: технічних деталей рівно стільки, щоб не втратити нитку цікавої оповіді, добра частина гумору, щоб не занудьгувати за описами механізмів, а креслення, терміни й пояснення до них дозволяють з’ясувати усе про найрізноманітніші деталі та їхню роботу. У новій книжці читачі разом із персонажами-мишками дізнаються, як «з нуля» забезпечити залізничним сполученням окремо взяте королівство.

Отож, що слід зробити для того, щоби прокласти залізницю? Виявляється, сконструювати свій локомотив (не імпортний – це важливо!) – то лише незначна частинка усієї роботи. Адже треба обрати оптимальний маршрут (узгодивши його з власниками ділянок, через які пролягатиме залізниця), прокласти мости і тунелі, збудувати залізничні станції та вокзали, встановити попереджувальні й обмежувальні знаки, навчити персонал…

 

Але найбільша робота кипітиме, звісно, у конструкторському бюро, де інженери (а серед них – головний герой книжки Макс) збиратимуть локомотиви, вдосконалюватимуть їхні механізми (гальма, наприклад), винаходитимуть нові конструкції і, звісно, патентуватимуть свої винаходи.

 

Ежектор – це обладнання, яке служить для висмоктування повітря з гальмівної системи. Через сопло струмінь пари потрапляє у дифузор, внаслідок чого у його звуженій горловині утворюється вакуум. Ежектор під час їзди повинен висмоктувати повітря з гальмівних трубок, а коли машиніст загальмує, він впускає повітря до гальмівних циліндрів. І тоді, якщо поїзд роз’єднається, у гальмівні трубки потрапить повітря і вагони зупиняться самі.

 

Хоча події книжки відбуваються у мишачому царстві, та хвостатим персонажам Мартіна Содомки притаманні усі людські якості – як позитивні, так і негативні. Вони мають кар’єрні та професійні амбіції, інколи вдаються до нечесної гри, не думають про наслідки і наражають на небезпеку тих, хто поряд, опираються прогресу, нарікають на несподівані зміни, турбуються про бюджет і скарбницю. А ще – дружать, мріють і закохуються. Тож читачі однаково сильно вболіватимуть і за те, чи вдасться успішно прокласти залізницю, і за те, чи зможе Макс підкорити неприступне серце коханої Рахель.

 

Читайте також: Що у тренді: огляд нового нон-фікшн для дітей

 

100 кроків до науки. Як все у світі влаштоване і як до цього додумалися

  • Лайза Джейн Гіллеспі, ілюстрації Юкай Ду, переклад Ірини Савюк. – Харків : Вівсянка, 2018. – 64 с.
  • 9+

 

Десять сфер, на яких формувалася сучасна наука – від Космосу і чисел до енергії і життя. У кожній із них – десять поступів, які рухали наукову думку. Усе разом – це сто кроків до науки, які можна пройти разом із дітьми. Доволі схематичні, однак яскраві й барвисті ілюстрації допомагають зрозуміти, як вчені користувалися приладами, такими як секстант, чи за яким принципом діє паровий двигун.

Цікаво, що колесо автори книжки розцінюють не просто як важливий винахід, а як цілу сферу, яка дала поштовх для конструювання цілого ряду технологій – від системи важелів і блоків до турбін і двигунів. До окремих розділів належать також такі сфери наукових досліджень, як «числа», «матеріали», «життя».

 

Деякі терміни написані великими літерами, а це значить, що їхнє пояснення можна знайти у словничку наприкінці книжки.

 

Антикітерський механізм – невеликий прилад родом з Давньої Греції, призначений для розрахунку розташування небесних тіл, відомий також як перший аналоговий комп’ютер.

 

Чітка, логічна структура у поєднанні з насиченим кольоровим оформленням – це те, що насамперед «чіпляє» у цій книжці.

 

Текст – лаконічний і доволі сухий. Як для енциклопедії, що пояснює наукові відкриття і фізичні явища, це, в принципі, нормально. Книжка допоможе дітям збагнути неочевидні зв’язки між різними галузями науки й технологіями, а також виявити, що в апарата УЗД і маленького MP3-плеєра набагато більше спільного, ніж здавалося на перший погляд, адже вони обидва працюють зі звуком.

 

Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет

  • Андрій Тужиков, ілюстрації Наталки Сойко. – Чернівці : Чорні вівці, 2018. – 112 с.
  • 10+

 

Сучасні ґаджети для багатьох із нас виглядають магічними артефактами. Ми охоче користуємося їхніми «дарами», але не надто прагнемо з’ясувати, за яким принципом вони працюють. А дарма: «розумні» девайси настільки міцно вкоренилися у наше життя і перебрали на себе контроль над такою великою кількістю його аспектів, що стає життєво необхідним зрозуміти, як саме вони працюють, щоби не втратити контроль.

Про це й береться розповісти доступною і не перенасиченою професійною лексикою мовою Андрій Тужиков, письменник і айтішники. Для цього він обирає принцип не інфографіки (здавалося б, найпопулярніший зараз), а сторітелінгу.

 

Тужиков розповідає про розвиток комп’ютерів – від логарифмічної лінійки до квантових комп’ютерів, про те, як змінювалася їхня «начинка», як розвивалися мови програмування і які нові виклики постають перед розробниками «заліза» і програм.

 

Щоб зрозуміти роль, яку виконує у комп’ютері материнська плата, уявіть, що ви прийшли до піцерії. Основа для піци – це і є материнська плата, а складники, які ви обираєте, – це компоненти, які на ній базуватимуться, причому ви можете регулювати більшість параметрів, наприклад, додатковий сир – ще одна планка оперативної пам’яті.

 

Яким чином General Motors доклався до створення комп’ютерних операційних систем, що таке стартапи і чи всі вони виникають лише у Кремнієвій долині (спойлер: не всі), як за допомогою ґаджетів і програм змінювати світ, що відбувається всередині корпусу смартфона, коли ми виконуємо з ним рутинні маніпуляції і ще багато-багато цікавого. 

 

Якщо ви гадаєте, що повністю «упаковані» ґаджетами з набором смартфон-фітнес-браслет-айпад-ноут, то Андрій Тужиков розповість вам про шапку з «вшитим» у неї плеєром із колонками, про шкарпетки, які можна знайти за допомогою пульта, про «розумні» кросівки і жакет, який передає настрій того, на кого він одягнений. Чим відрізняється віртуальна, доповнена і змішана реальність, як працюють квантові і ДНК-комп’ютери.

 

Автор будує свою розповідь від найпростіших до найнеймовірніших понять, але водночас дає змогу читачам простежити, як математичні й фізичні відкриття попередніх десятиліть чи навіть століть застосовуються у найсучасніших винаходах. А також пропонує поміркувати не лише про переваги, а й про ризики, які містять у собі новації у сфері штучного інтелекту, – не для того, щоб боятися «повстання машин», а для того, аби розуміти свій ґаджет і контролювати його.

 

Читайте також: Круті ботани: 5 дитячих книжок про героїв-розумників

 

Авторка: Віталіна Макарик

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект