вірус

Як поширювався свинячий грип в Україні: спогади інфекціолога

14.03.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Інфекції і люди: розмисли клініциста. Михайло Андрейчин – Київ: НК-Богдан, – 256 с.

 

Як відомо, багато інфекційних хвороб супроводжуються гарячкою. Найчастіша причина такого стану — порушення нейрогуморальної регуляції теплоутворення і тепловіддачі в організмі людини під впливом мікроорганізмів, які спричиняють захворювання. Патогенні бактерії, віруси та інші збудники інфекційних хвороб продукують токсичні сполуки, що посилюють роботу терморегуляційного центру головного мозку, і це спричиняє підвищення температури тіла. Про те, чим небезпечні такі стани та чому не достатньо просто розробити ефективні ліки проти інфекційних хвороб, читаємо в уривку з книжки Михайла Андрейчина «Інфекції і люди: розмисли клініциста».

 

Важливо зазначити, що гарячка, або, як кажуть у народі, — лихоманка, є захисною реакцією організму, що сформувалась у процесі еволюції. З підвищенням температури тіла в організмі людини створюються несприятливі умови для життєдіяльності та подальшого розмноження збудників інфекційних хвороб, тому що для більшості з них температурний оптимум не перевищує 37 градусів за Цельсієм. Таким випробуваним способом організм бореться зі шкідливим мікробом і гальмується та припиняється інфекційний процес. У кінцевому підсумку виробляється імунітет і хворий одужує. Іншими словами, маємо достатньо підстав вважати, що гарячка є важливим чинником протидії багатьом інфекційним хворобам. На жаль, хворі та їхні родичі, а часом навіть
окремі лікарі не знають або забувають про захисне призначення гарячкової реакції.

 

За таких обставин при інфекційних хворобах призначають жарознижувальні засоби і тим створюють кращі умови для хвороботворного мікроба та роблять ведмежу послугу хворому організмові. Не раз можна почути, що у хворого треба збити гарячку. Але саме цього в більшості випадків не можна робити. Знижувати температуру тіла допустимо лише у разі надто високої гарячки, що може призвести до серйозних ускладнень. Регулюванням температури тіла хворого має займатися лікар, і його рішення залежатиме від конкретної ситуації. Серед інфекційних хвороб, що перебігають із гарячкою, найбільшу групу становлять гострі респіраторні вірусні інфекції. Таких хвороб — понад 200. Усі вони мають подібну симптоматику: гарячка, нежить, біль чи відчуття дряпання в горлі, загальна слабкість. Із-поміж них найважливіше значення має грип, бо він схильний до швидкого епідемічного поширення і часто перебігає дуже тяжко, з ускладненнями й загрозою життю недужого.

 

За півстолітню лікарську практику мені доводилося боротися не тільки зі сезонним підвищенням захворюваності на грип і надавати лікарську допомогу багатьом пацієнтам, а й працювати під час чергових епідемій і навіть пандемій, тобто жорстокіших епідемій.

 

Найбільше зусиль було потрачено під час пандемії 2009–2010 років. Тоді Тернопільська область, порівняно з іншими регіонами України, зазнала першої атаки. До того пандемія грипу охопила Північну Америку, розпочавшись у Мексиці. Саме в цій країні, очевидно, виник новий різновид вірусу грипу, з яким людство ще не стикалося. Така метаморфоза відбулась у федеральному окрузі Мехіко, населення якого сягає 20 мільйонів осіб. Біля цього мегаполіса функціонує комплекс великих свиноферм, на яких у 2008–2009 роках було зареєстровано значні спалахи грипу серед цих тварин. Як відомо, грип свиней і грип людей — різні інфекції, оскільки їх спричиняють різні віруси грипу.

 

Причому вірус грипу свиней не поширюється серед людей, і навпаки, вірус грипу людини не здатний спричинити грип у свиней. Тобто кожна популяція має свій природжений імунітет, що протидіє міжвидовому поширенню грипу.

 

Однак на початку 2009 року на грип хворіли не тільки мексиканські свині, а й працівники свиноферм (кожні — своїм грипом). Створились умови для взаємного контакту вірусів грипу людини і свині та, як довели науковці, відбувся обмін вірусних антигенів, і таким чином виник новий різновид вірусу грипу людини, який стрімко поширився серед населення, бо для нього не було перешкод у людській популяції. Адже раніше люди з ним не стикалися, і їхній імунній системі він не був відомий.

Новий грип людей назвали свинячим. Це дуже не сподобалося мексиканським фермерам, бо люди перестали купувати свинину і сало, боячись заразитися свинячим грипом.

 

Великі економічні збитки спонукали до численних протестів серед виробників свинини. Сам вірус поширився на сусідні США. Його незабаром виявили і виділили американські науковці в Каліфорнії. У зв’язку з цим хвороба отримала наукову назву «каліфорнійський грип», і свинарі заспокоїлися. У жовтні 2009 року каліфорнійський грип потрапив на територію Тернопільської області. Його завезли очевидно зі США, а може, зі Західної Європи українці, які міґрували. І повторимо, в Україні хвороба поширилася насамперед на Тернопільщині. Захворювання перебігали дуже тяжко, в перші два тижні померло кілька хворих. Патанатомічний розтин тіл загиблих показав наявність тотального запалення обох легенів і набряк усієї легеневої тканини.

 

Фактично люди померли від нестачі повітря, бо при вдиханні воно не могло потрапити в легеневі альвеоли, заповнені рідиною. Уражений організм перестав отримувати кисень, без чого не міг існувати. Під час пандемії медичні працівники, в тому числі інфекціоністи, працювали самовіддано, жертвуючи своїм часом. Оскільки всі ліжка в інфекційних відділеннях міста були зайняті хворими, довелося перепрофілювати частину терапевтичних ліжок для ушпиталення тяжко хворих на грип.

 

Серед населення поширювалися чутки, що Тернопільщина і загалом Західна Україна зазнала біологічної атаки невідомими вірусами. Цю думку підхопили деякі політики-популісти. Назавжди запам’ятався емоційний виступ по телебаченню депутатки Верховної Ради Інни Богословської, яка безапеляційно заявила, що в Західній Україні поширюється легенева чума.

 

Мене запросили на всеукраїнське телебачення дати роз’яснення. Змушений був категорично заперечити можливість легеневої чуми, оскільки клінічна картина хвороби у потерпілих не відповідала симптоматиці цієї страшної недуги, до того ж в Україні нема належних епідеміологічних умов для виникнення епідемії чуми та її швидкого поширення. Все це чула заявниця, оскільки перебувала у київській студії. Проте в наступні дні вона знову голослівно стверджувала, що це чума. Час показав, що депутатка помилялась, але ми так і не почули її вибачення.

 

Під час пандемії каліфорнійського грипу в Україні було зареєстровано понад шість мільйонів хворих із клінічною картиною гострої респіраторної вірусної інфекції, померли — 1120 осіб, на Тернопільщині — відповідно 104 тисячі й 26 осіб. На нашу думку, наведені показники захворюваності дуже занижені, її реальний рівень був значно вищий.

 

Адже немало хворих перенесли легку форму грипу і лікувалися в домашніх умовах або перетерпіли його на ногах, не звертаючись по допомогу до лікарів, тож, зрозуміло, не були зареєстровані. Недосконала статистика інфекційної захворюваності як в Україні, так і у світі загалом погіршує своєчасну оцінку епідемічної ситуації та перешкоджає вчасним і адекватним профілактичним заходам. Такий стан, можливо, згодом вдасться виправити новими технологіями. Наприклад, тотальний контроль у ґуґлі можна буде використати для реєстрації повідомлень хворих про підвищення у них температури, появу болю в голові та нежитю, інших типових ознак грипу. За допомогою комп’ютерних програм можна буде щодня визначати сумарну захворюваність і оцінювати її епідемічний рівень.

 

Епідемічне поширення грипу та інших респіраторних інфекцій в Україні не тільки зашкодило здоров’ю громадян, а й завдало вагомих економічних збитків. Адже з цими інфекціями пов’язують 30–50 % тимчасової втрати працездатності в дорослих і 60–80% пропусків шкільних занять у дітей.Мусимо зазначити, що хворі не завжди отримують адекватне, науково обґрунтоване лікування. Наприклад, широко використовують різні протигрипозні рідини, при закапуванні яких у ніс начебто настає швидке полегшення. Насправді ж дієвість більшості таких крапель науково не доведена.

Вони не мають помітного лікувального впливу або навіть затягують процес видужання, бо викликають алергічні реакції та пригнічення місцевого імунітету, не потрапляють на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів і трахеї, де концентрується вірус і відбувається його репродукція. Отже, значна частина протигрипозних препаратів, які пропонують наші аптеки, не помічні, а деякі навіть шкідливі для здоров’я.

 

Хворі на грип часто використовують жарознижувальні препарати, що, як ми вже зазначили, неприпустимо. Багато разів ми стикалися з хворими, які були спрямовані в інфекційний стаціонар на п’ятий-сьомий дні та пізніше від початку захворювання, тобто у пізній термін. У цих пацієнтів грип й інші гострі респіраторні вірусні інфекції набували затяжного перебігу і супроводжувалися бактерійними ускладненнями: найчастіше запаленням приносових пазух, затяжним бронхітом, пневмонією. У процесі обстеження таких хворих лікарі виявляли ослаблення імунної системи або дізнавалися, що вони з перших днів захворювання вдома приймали препарати, що знижують гарячку.

 

Мусимо визнати, що як населення, так і лікарі часто надмірно використовують різні протигрипозні фармацевтичні ліки. Великий підбір цих препаратів можна побачити у вітринах будь-якої аптеки.

 

Проте мало розробити успішний спосіб лікування, не менш важливо якомога ширше впровадити його у лікарську практику. І тут ми стикнулися зі значними труднощами через відсутність лазерних апаратів у більшості інфекційних стаціонарів або, відверто скажу, з небажанням лікарів «бавитися» в лазеротерапію, як висловився один із них. Простіше купити звичайні протигрипозні ліки і не тратити час на такі процедури. Тим більше, що гострі респіраторні вірусні інфекції тривають короткий період (1-2 тижні), найчастіше вони минають без лікування. Серед населення давно побутує вислів: «Якщо хворого лікувати, то грип минає за тиждень, а якщо не лікувати, то за сім днів».

 

І все ж важливо скоротити тривалість грипу хоча би на одну-дві доби та зменшити частоту ускладнень. Беручи до уваги масовість респіраторних захворювань, сумарний медичний та економічний ефект буде дуже вагомий.

 

Читайте також: Книжкова терапія: 3 літературні діагнози і як з ними жити

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект