Нон-фікшн

Номер стенду: B1.33

Кавалерідзе І. П. Мемуари. Драматургія. Публіцистика / упорядник С. Мензелевський. – Київ : Національний Центр Олександра Довженка, 2017. – 688 с. ISBN 978-966-97362-6-0

Збірка «Іван Кавалерідзе. Мемуари. Драматургія. Публіцистика» є першим у своєму роді критичним коментарем до життя й творчості українського кінорежисера та скульптора Івана Кавалерідзе (1887–1978). У книзі на автентичному матеріалі робиться спроба реконструкції неупередженої біографії Кавалерідзе, позбавленої як радянських, так і діаспорних ідеологічних штампів і риторичних лакун. Більшість текстів, що ввійшли у видання, повертаються в науковий обіг після десятків років цензурування, забуття або публікуються вперше. Серед них добір ранньої радянської кінокритики, що проливає світло на дискусії довкола експериментального мистецтва в 1920-ті й на становлення соцреалізму в 1930-ті роки. А також особисті та сімейні знімки Кавалерідзе, робочі моменти, компіляцію рідкісної архівної документації до його фільмів, плакати до кіноробіт, та віднайдені на сьогодні кадри з його втраченої стрічки «Злива».

Ціна: уточнюється 

Часто із жалем вигукую: не вернути молодості. Людей, яких зустрічав і любив. Якісь особливо дорогі хвилини, коли, навподіб Фаусту, ладен благати: зупинися, мить! Почуваєшся перехожим, що намагається якось спіймати, матеріалізувати хмари, які пливуть небом… Зникають деталі, але загальне відчуття лишається. Це відчуття краси життя, неповторності свого часу, радості від приторку до мистецтва.
Пам’ять береже й інше. Події, які не повторюються. Може, тому я знову й знов беруся за перо…
Митці, звісно, народ складний, різномастий. Бувають такі вмільці, що принципово створюють картини на сучасному матеріалі, залишаючи історію «відсталим»… Що твердять: хто не знає минулого, той не може збагнути й сьогодення. Найчастіше такі вмільці, мов сліпі цуценята, впираються носами в сучасність і не бачать її.
Ми не діти без роду-племені.