MINT

Що таке MINT-освіта і як її просувають українські бібліотеки й видавці

27.02.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Погодьтесь, що коли ми говоримо про MINT, на думку спадає щось свіже та м‘ятне, хоча насправді це слово – німецькомовна  абревіатура від математики, інформатики, природознавчих наук та техніки. Для англомовного кола воно відоме як STEM. Свіжий погляд на вивчення цих наук, ширші можливості використання інтерактивних методів навчання та усвідомлення того, що діти залюбки знайомляться з захопливим світом досліджень та науки навіть поза межами шкільних стін, безперечно відіграли важливу роль у тому, що про MINT ми чуємо все частіше. Сьогодні розповімо, як цей підхід до навчання впроваджується в українських бібліотеках, та які книжки, спрямовані на MINT, можна прочитати вже зараз.

Maker days, фаблаби та нове покоління інноваційних нон-фікшн книжок – і ми вже можемо спостерігати за справжньою MINT-ейфорією у багатьох сферах. Не оминуло це захоплення й проєкти, які спрямовані на популяризацію читання. Поки найактивніше за MINT-акції взялись публічні бібліотеки, які наразі переживають глибокі процеси трансформацій та мають перетворитися з місць видачі книжок на місця активної взаємодії між читачем та книгою.

 

MINT-активності в бібліотеках (бібліотеки в цьому випадку виступають прикладом публічного або освітнього закладу, але це цілком може бути й літературний клуб, садок чи школа) найчастіше спрямовані на молодших школярів. Такі акції можна легко та доступно організувати: для спільного читання та обговорення добираються ілюстровані книжки, в яких присутні наукові або природні явища (наприклад, книжка «Професор Астрокіт і неосяжний Космос» Домініка Воллімена, «Бджоли» Пйотра Сохи, «Рік у лісі» Емілії Дзюбак чи «Живі кольори» Ерве Тюлле), після чого дітям пропонують поділитись власними спостереженнями та перевірити їх за допомоги простих експериментів. 

(с) Goethe-Institut/ Валерія Мезенцева

 

Більшість бібліотек працюють саме з таким форматом, бо молодших дітей можна залучати до дослідів з простими знахідками та багатьма предметами побуту, а для читань не потрібні якісь особливі книжки, бо прив‘язку до MINT-тем можна знайти у будь-яких виданнях. Навколишній світ сам створює потрібні історії: говорити про нього завжди цікаво, а тим паче досліджувати.

(с) Goethe-Institut/ Валерія Мезенцева

 

Робота з MINT- активностями для старших школярів вимагає більше технічних компетенцій, які не завжди можуть мати координатори читацьких або літературних проєктів, тому на цьому етапі бібліотеки починають шукати синергії з технічним світом. Якщо є проблема з пошуком партнерів та необхідного оснащення, можна починати з невеликих та простих мейкерських проєктів, які покроково можна піддивитись, наприклад, на сайті  instructables.com. У  цьому випадку Україні пощастило, бо рух мейкерів в нас розвинутий, а багато фахівців готові долучатися до соціальних ініціатив.

 

Мейкерство та бібліотеки дійсно можуть бути дуже корисними один одному, бо всі вони працюють з людьми різного віку та різних професій. Мейкери надають можливість випробувати низку технічних та технологічних інновацій людям без жодного досвіду, тому стають магнітом для родин і знаходять в бібліотеці людей, які самостійно навряд прийдуть до майстерні. Так само і бібліотека є для багатьох захищеним місцем, «secure place» для тих, хто хоче спробувати, але не наважується. Гарним прикладом є найбільший німецький MINT- фестиваль у Кельні, який вже багато років поспіль відбувається саме в міській центральній бібліотеці.  

 

Читайте також: Науку в маси: як вижити українському наукпопу

 

Рух мейкерства має дуже демократичний та емансипаторський характер, та його об‘єднує з політичною та гуманітарною освітою набагато більше спільного, ніж може здатись спочатку. Мейкерство серед підлітків та дітей не тільки підсилює їх віру у власні можливості, але й допомагає зрозуміти, що кожна людина може зробити свій внесок у спільне співіснування, скільки б років йому не було.

 

Але виникає питання, до чого тут взагалі читання? І чому ми намагаємось це поєднати?

 

По-перше, залучення тем MINT до читацьких активностей допомагає уникнути намагання поділити підлітків на технарів та гуманітаріїв. Або ж залучити тих, хто не цікавиться читанням, до книжок такими темами, які їм можуть бути  потенційно цікавими. Бібліотека Goethe-Institut, наприклад, розробила курс для підлітків, який буде складатись зі спільної роботи над текстами сучасних антиутопій та базовими основами електроніки, робототехніки та 3D друку. Якщо вже говорити про кліше та стереотипи у виборі професії, то синергія між MINT та читанням є чудовою промоцією природничих та точних наук для дівчат.

 

Загалом рух MINT показує захопливу взаємодію між книгами та реаліями світу, а також те, наскільки важливе розуміння обох рівнів, адже читання означає не тільки когнітивну можливість людини розпізнавати текст, а й пізнавати світ через призму власних відчуттів, інтерпретувати явища та пов‘язувати їх з власним досвідом. Неграмотність в розумінні текстів – це не фатальніше, ніж відсутність розуміння законів природи.

 

Які ж проєкти, спрямовані на MINT-освіту, можна відзначити в Україні? Ось кілька найпомітніших прикладів.

Які MINT-ініціативи уже впроваджують українські бібліотеки

«Студія розумного школяра «Lev-IT» у Львівській обласній бібліотеці для дітей

Проєкт «Студія розумного школяра «Lev-IT» реалізується на базі Інтернет-центру відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Львівської обласної бібліотеки для дітей. Це перша та єдина бібліотека на Львівщині, де силами самих працівників бібліотеки та волонтерів втілюється в життя такий проєкт.

Він покликаний популяризувати науку та ІТ технології, зробити знання більш доступними, зацікавити дітей вивченням наук, показати, як застосовувати їх на практиці, розвивати уяву, креативність, логічне мислення, обчислювальні навички.

«Лев-ІТ» – це система теоретичних, практичних та інтерактивних заходів для дітей та підлітків від 5 до 16 років. Вона охоплює ряд заходів і послуг, серед яких науково-популярні інтерактиви для дошкільників та молодших учнів «15 х 4»,   курс веселої математики (для школярів 10 – 11 років) Happy Math, курс «З компютером на ТИ» (Для дітей 9-12 років.), ІТ – лекторій (для учнів 5-11 класів), Школа медіаграмотності та багато інших.

«Наприклад, практичний курс «15 х 4» – це  мікс різних галузей знань та напрямків роботи: геометрія, англійська, експеримент (теорія + досліди) та рухлива гра, а навчальний курс «Happy Math» – це вже нестандартний підхід до вивчення математики, розв’язання логічних та олімпіадних задач із застосуванням різних комп’ютерних програм. Кожна студія та послуга має своє спрямування та свої особливості.

 

У межах проєкту також відбувається співпраця з «Code Club Ua» – мережею безкоштовних факультативних волонтерських клубів кодування для дітей 9-16 років, де волонтери навчають дітей писати комп’ютерні програми у вільний від уроків час. А також творча лабораторія «Магія 3D», в якій за допомогою 3D-ручок студійці виготовляють різноманітні предмети для ілюстрацій літературних і казкових вікторин, наочне приладдя для дітей з вадами зору, прикраси для себе, своїх ляльок та багато іншого. 

 

Невдовзі у межах проєкту планують відкриття STEM-лабораторію «Підземка», де буде розташований 3D принтер, комп’ютерна техніка та прилади для проведення STEM-уроків. Також там будуть проводитись різноманітні інтерактивні заняття, майстер-класи та інші заходи».

MINT-ініціативи Центральної бібліотеки Шевченка для дітей у Києві

Центральна бібліотека ім.Т.Г. Шевченка для дітей у Києві вже кілька років поспіль активно працює над розширенням спектру послуг та активностей, які надає заклад, поступово ламаючи стереотипні уявлення про «архаїчність» та «непотрібність у час Інтернету» таких установ, як бібліотеки. На базі книгозбірні безкоштовно та за графіком відбуваються заняття різноманітних гуртків. Як традиційних (англійської мови, живопису й графіки, лялькового театру), так і тих, що були ексклюзивно розробленими.

Йдеться про авторський курс письменниці Оксани Шпортько «Казкотерапія», проєкт бібліотеки для найменших читачів «Казкові сніданки», заняття з авіамоделювання, інклюзивні читання у співпраці з громадською організацією «Особливі», а також низка тематичних майстер-класів.

«Бібліотека завжди відкрита до співпраці з організаціями чи установами, що пропонують нові напрями просвітницької, виховної та комунікативної діяльності, оскільки  всі послуги мають бути високоякісні, реалізовані професіоналами, волонтерами.

 

У партнерстві проводяться профорієнтаційні зустрічі, мотиваційні тренінги,  презентації програм міжнародних волонтерських таборів, а також участь у виїзних проєктах. Зокрема, у фестивалі «НЕОсвітній арсенал», «Азбукове королівство Магів і Янголів», ініціативі «Місто професій» тощо.

 

Для сталого розвитку бібліотек як просторів, необхідне  формування розуміння цільової аудиторії. У випадку столичних бібліотек, варто зважати на міський спосіб життя, інтереси містян. Бібліотеки мають поступово переходити на формат роботи lifestyle- сприйняття потенційних користувачів не за віком, статтю чи професією, а насамперед за їхніми інтересами».

 

Читайте також: Від мрій до неймовірних винаходів: чотири книжки для дітей про історію технологій

 

Розвиває тему MINT-освіти Бібліотека Goethe-Institut, що вже цього року пропонує читацько-досліджувальнізустрічі, які будуть цікаві дітям і підліткам.

«Для молодших школярів ми приготували спільні читання німецьких книг-картинок про все-все навколо нас:  кольори, побудову тіла, космос, явища природи, фізичні явища. Все ці захопливі історії ми ілюструватимо найпростішими науковими експериментами,  доповненою реальністю (наприклад, німецькі книги серії Leyo), інтерактивними приладами для читання (ручки TING чи TipToi), застосунками для набуття базових технічних компетенцій (наприклад, Daisy the Dinosaur для перших кроків у програмуванні)», – розповідає Марія Шубчик, координаторка проектів з літератури та перекладу у Goethe-Institut у Києві.

 

Для Бібліотеки Goethe-Institut робота з підлітками і MINT-проектами є зоною експерименту.

 

«Зацікавити підлітків  MINT-активностями не так складно, тому, власне, курси з програмування чи робототехніки, які бібліотеки в своїх стінах пропонують відвідувачам, завжди дуже популярні. Але складно в цей процес інтегрувати читання, щоб дійсно об’єднати обидві сфери інтересів. Ми хочемо робити взаємопов’язані літературний та мейкерський блоки, в яких говоритимо про візії майбутнього в книгах, в сучасності та в минулому, про історії інженерів-ентузіастів та науковців, які змінили світ технологій, про небезпеки неконтрольованих технологічних експериментів, прогнозувати які нам допомагають антиутопії. Але, звісно, будемо й власноруч досліджувати та випробовувати світ сучасних винаходів – для цього ми запросили до партнерства Hacklab Kyiv Hackerspace та вже чекаємо на наш перший спільний проект», – анонсує Шубчик.

 

Які MINT-книжки пропонують українські видавці

Очевидно, що MINT-освіта не може існувати без наявності відповідної літераури. В останні роки українські видавці активно підхопили цей освітній тренд й почали заповнювати нішу нової освітньої методики. І хоча роботи ще досить багато, а ніша лише формується, деякі цікаві книжки ви можете прочитати вже зараз.

 

Наприклад, видавництво «Талант» вже видало українські переклади книжок «Дивовижні атоми та хаос матерії» і «Чудові числа і круті розрахунки» Коліна Стюарта, а також «Фантастичні сили і неймовірні машини» та «Інструменти, роботизація й безліч гаджетів» Ніка Арнольда. Ці видання розраховані на дітей 8-12 років й намагають подавати наукові факти у цікавій, незвичній для стандартного навчання формі. Вони наповнені цікавими експериментами, які діти можуть практикувати навіть без сторонньої допомоги.

 

Також можна згадати «Дивовижну науку» Роба Бітті, яка вийшла друком у видавництві «Книголав» і містить аж 70 цікавих експериментів, книжку Юлі Смаль «Цікава хімія» від ВСЛ та переклади Майка Барфілда, що побачили світ у КСД: «Позбався цієї книги заради науки!» і «Позбався знову цієї книги заради науки».

 

Видавництво «Ранок» теж робить свій вклад у розвиток MINT-ніші на українському літературному ринку. Так, книжки «Як змайструвати старшого братика» Анасії Вожеляд (розповідає дітям від 6-ти років про будову людського тіла), «Думай як Шерлок Холмс» Карло Карзана, «Думай як Леонардо да Вінчі» Соні Скалько та «Як це влаштоване. Роботи» (книжка про історію розвитку робототехніки та особливості сучасних роботів), – все це можна прочитати вже зараз. Також цьогоріч «Ранок» планує випустити серію «STEM-Старт для дітей» (книжки-актівіті: «Наука» «Технології», «Інженерія» та «Математика»), у яких можна буде знайти прості пояснення наукових фактів та законів, за якими працює все навколо, та цікаві тематичні завдання.

«Останнім часом STEM або MINT стало чудодійним підходом в освіті, за допомогою якого дитина зможе осягнути все й одразу. Багато людей розуміють програми навчання STEM поверхнево, тому мало хто усвідомлює вплив, який він має на розширення картини освіти. Навчання на всіх рівнях науки, техніки, інженерії та математики будує нас як особистостей. Ці чотири сфери дослідження життєво важливі для багатьох аспектів суспільства від розуміння Всесвіту до побудови всього навколо нас. Важливо також те, що кожного року у світі попит на професії STEM зростає на 17%, тоді як інші лише на 9%.

 

Як навчати дитину за допомогою чудодійного STEMу? Насамперед про це повинна подбати школа. Існують різноманітні способи, якими вчителі можуть впроваджувати STEM у класі. Один з них – проєктний підхід, коли діти програмують робота, використовуючи фізичні принципи та математичні розрахунки. Наприклад, у школі Ранок STEM-урок впроваджений як окреме заняття за вибором. На ньому учні застосовують елементи інженерного проєктування, досліджують проблеми, використовуючи «Мозковий штурм». Результат такого уроку – інженерна розробка або науково-дослідна ідея».

 

Читайте також: Що таке STEM-освіта і чи потрібна вона дітям

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект