Book Space

Book Space у Дніпрі: література просто неба під час сієсти

26.06.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Другий книжковий фестиваль у Дніпрі став більшим, зібрав 85 видавців (проти 70 торішніх) та 190 гостей (запрошених кураторами й видавцями). Організатори заявляють про амбіції стати найбільшим літературним фестивалем у південно-східній частині України, утворивши таким чином трикутник Львів – Київ – Дніпро.

Book Space змінив локацію і місце проведення – переїхав на фестивальний причал, частину набережної Дніпра. Не всім видавцям це сподобалося, дехто нарікав на низькі продажі. В обідню пору рух на фестивалі справді стихав – разом зі спекою зникав інтерес читачів і до покупок, і до відвідуваності подій. Проте виступи Оксани Забужко або Юрія Андруховича збирали аншлаги навіть у найгарячіший час дня, а фрагменти їхніх виступів потрапляли в Instagram-трансляції дніпрян. Також цогоріч у межах фестивалю започаткували нагороду «Книжка майбутнього» – за найкращий інноваційний видавничий продукт.

 

Тема цьогорічного фестивалю – «Нові форми життя».

«Ми сфокусувалися на тому, як трансформується суспільство, життя загалом та як на це впливають соціальні медіа. У літературі та кіно змінюються теми, стосунки, комунікації між героями – вони вже не такі шаблонні, як були раніше. Ми хотіли, щоб відвідувачі фестивалю подумали, як на це рефлектувати», – розповідає одна з організаторок фестивалю Алла Рибіцька.

 

Читайте також: Соціальні медіа як інструмент сучасного мистецтва

 

Зона фестивалю була поділена на кілька павільйонів, пов’язаних з темою кураторської програми, а павільйони видавців ділилися на дорослу та дитячу літературу.

 

Фестиваль відбувався просто неба, а майданчики для подій вкривали тентами – такий собі літературний опен-ейр.

 

Працював фудкорт, лаунж-зона, музична сцена. Найбільше ж атмосферу літнього курорту створювала тридцятиградусна спека та сусідство Дніпра. В обід фестиваль завмирав на сієсту, градус утоми наростав, що позначалося на продажах та відвідуваності подій.

«Літо дається взнаки, спека та й багато хто вже у відпустках. Торік фестиваль пройшов «на ура», всі були задоволені. Ще чекаємо, що спека спаде, прийде більше людей», – коментує директорка видавництва Nasha Idea Ірина Олешко. В асортименті видавництва є книжки українською та російською мовами. Біля стенда люди час від часу запитували, чи є конкретна книжка у російському перекладі.

 

«Це ще не «Книжковий Арсенал», люди мають звикнути, що є така подія, що спеціально до неї відкладаєш гроші на книжки. Дніпровці поки що до таких ритуалів не готові, але все одно приходять, купують не торгуючись – отже, є хороша купівельна спроможність. У більшості місцевих книжкових магазинів дніпровцям порадять хіба що книжку на полицю, але не зорієнтують глибше, для кого це видання, які подібні можна знайти. Мало мати книжки у магазині – треба ще вміти про них говорити, і фестиваль привчає до цієї культури», – коментує Ірина.

Фестиваль розрісся у порівнянні з попереднім роком. У постійній його команді – семеро людей (чотири куратори, піар-директорка, логістка та директор фестивалю з функціями технічного та фінансового директора). Одна з організаторок фестивалю Вікторія Наріжна розповідає, що до команди залучили 40 волонтерів для роботи на локаціях.

 

Book Space відбувається у межах програми міськради «Культурна столиця», тож основний бюджет на фестиваль – із неї. Також є внески облдержадміністрації та місцевого бізнесу, хоча, як зауважують організатори, місцеві підприємці не так активно, як хотілося б, відгукуються на пропозиції виступити меценатами.

 

З наступного року планують експериментувати з грантами та краудфандингом, які найбільше потрібні на оплату роботи команди та запрошених фахівців. Для цього організатори хочуть створити громадську організацію та залучати гроші на діяльність протягом року.

 

Питання, які найчастіше обговорювали між собою видавці, стали для їхньої команди найбільшим викликом. Перш за все – це час і місце проведення.

 

«Вересень – насичений складний фестивальний місяць в Україні, коли доводиться сусідити з багатьма культурними подіями. Торік близькість у часі з Форумом видавців поклала на нас багато організаційних проблем, тож шукали змоги віддалитися від них. Травень із його довгими вихідними на початку та Книжковим Арсеналом в кінці місяця теж відпадав, як і сезон відпусток у липні-серпні», – пояснює Вікторія Наріжна.

Вона також зазначає, що вибір локації був пов’язаний із перенесенням у часі: «Обрали затишне місце: з красивими краєвидами, можливістю спуститися до річки, посидіти за столиками. Торішня наша локація – біля обласної ради – знімала багато фінансового навантаження, адже можна було користуватися залами облради для подій. Проте для торгівлі там тіснувато, потребували більше простору. Локація – наш плюс, бо дозволяє влаштовувати інтелектуальне свято опен-ейр, такого нема в інших містах України. У нас відпочинковий формат поєднується з інтелектуальним святом».

 

З-поміж відвідувачів були й ті, хто прийшов сюди радше за атмосферою, ніж по книжки.

 

«Мені цікаво послухати, як розвивається українська література, почути її експертів. Покупки – не головна моя мета, бо замовляю книжки в інтернеті, беру в бібліотеці, слухаю в аудіоверсії. Можу послухати гарну українську мову, бо Дніпро – переважно російськомовне місто», – каже відвідувач заходу, пенсіонер Станіслав.

Видавництво Discursus вдруге бере участь у фестивалі. Директор Василь Карп’юк зауважив, що торік на Book Space до них було менше уваги.

 

«З-поміж ярмарків, де ми бували, Дніпро – після Києва і Львова – у лідерах продажів. Можливо, це пов’язане з доходом жителів, ціни для дніпровців не високі. Для порівняння: торік брали участь у фестивалі в Кропивницькому, там продажі йшли доволі мляво, люди більше вагалися, чи купувати. Можна припустити, що у більшому місті вища культура читання», – говорить Карп’юк.

 

Новинкою цьогорічного фестивалю стало започаткування конкурсу «Книжка майбутнього», у межах якого відзначали видання, інноваційні за формою та/або змістом.

 

Із 40 надісланих на конкурс книжок куратори розподілили переможців за трьома місцями у кількох номінаціях: «Експеримент у папері» (перше місце – «Абетка барвистих вигуків» видавництва Mamino), «Експеримент у цифрі» (перше місце не дали нікому, друге – мультимедійному проєкту «Джакомо Джойс» видавництва «Цивілізація») та «Експеримент у папері та технологіях» (перше місце «Світ чекає на відкриття. Я винахідник» видавництва «Ранок»). Така нагорода цілком вписується у загальну концепцію фестивалю з його спеціальною програмою «Книжки майбутнього».

 

Читайте також: Живий дитліт: як оживають книжки завдяки технологіям

«Ми єдиний фестиваль, який акцентує на інноваціях у книговиданні та на використанні доповненої реальності. Намагаємося охопити передній край ринку, у якому Захід пішов уперед від нас, але не настільки, щоб ми не могли наздогнати. Це та ніша, де, докладаючи зусиль, в якій ми можемо наздогнати сусідів і опинитися в конкурентній позиції», – розповідає одна з організаторок фестивалю Вікторія Наріжна.

 

На нагородженні переможців вона відзначила, що цьогорічний пілотний конкурс до наступного фестивалю має передумови вирости до повноцінної премії – з журі та грошовою винагородою у формі гранту на наступне інноваційне видання. Переговори щодо цього вели з Інститутом книги та кількома грантодавцями.

 

Тема майбутнього звучала й в інших розмовах на фестивалі. Зокрема, на дискусії «Прикладна літ-футурологія: на які книжки варто очікувати в найближчому майбутньому?» Анастасія Євдокимова та Тетяна Трофименко обговорювали очікування «великого роману» в Україні, перспективу малих форм, наявні та ймовірні екранізації творів сучасних українських письменників.

Екранізаціям була присвячена окрема дискусія у межах спецпрограми «Книжки майбутнього» – за участю Юрія Макарова, Олександра Михеда та Юрія Поворозника. За наведеною статистикою, екранізовані історії, адаптовані за книгами, мають більший успіх у прокаті, ніж оригінальні сценарії, що дає надію й українським літераторам.

 

Читайте також: 20 літературних екранізацій, які варто подивитися у 2019-му році

 

Креативний директор видавництва Vivat Ігор Зарудько каже, що для них фестиваль виявився рентабельним, хоч і були ризики з огляду на час та місце проведення.

 

«Організатори зі свого боку відпрацювали на сто відсотків, хоча літо – ризиковий час для книжкових ярмарків. Видається, що людей менше, ніж торік, хоча не критично. По продажах ми не втратили, маємо приріст, хоч і не колосальний. Тому з задоволенням приїдемо втретє. Як в учасника в мене нема жодних нарікань: є полиці, столи, смітники – усе від вагомих до дрібних речей», – говорить Зарудько.

 

Також директор видавництва Vivat зазначає, що локація красива, але разом з тим називає її «тупиковою»: «Краще стояти на протязі, бо серед людей, що проходять, можуть трапитися випадкові покупці, які не знали про фестиваль. Тут бачу більше таких, хто цілеспрямовано йшов сюди. З одного боку, з такою аудиторію легше працювати, з іншого – не залучаєш нової. Тож у заданих межах усе вдалося. Могло бути гірше, а вийшли на непогані результати».

Натомість для видавництва «Артбукс» торішній фестиваль був урожайнішим.

 

«Продажі були більшими: осінь, більше людей, тепер же стартують відпустки, а також і спека дається взнаки. Попередня локація для нас була вдалішою: у парку більше нашої цільової аудиторії – батьків із дітьми», – коментує менеджерка з продажів Ірина.

 

Алла Рибіцька вважає особливістю фестивалю те, що це третя помітна точка на літературній карті України і в перспективі Book Space мав би стати фестивалем такого масштабу, як Форум видавців у Львові та Книжковий Арсенал у Києві.

 

«Ідея нашого фестивалю – працювати на аудиторію нашої та сусідніх областей на півдні та сході, шукати точок дотику з містами поблизу, надавати їм голоси. Це різні форми роботи: привозити видавців, зацікавлювати відвідувачів, робити спільні проєкти з локальними авторами», – говорить Алла Рибіцька.

Першим таким проєктом стало запрошення художньої студії Aza Nizi Maza для дітей та її керівника Миколи Коломійця, який прочитав лекцію «Дитяче мистецтво проти стереотипів: 10 уроків від студії Aza Nizi Maza» у повній залі слухачів. На фестивалі розміщувалася виставка малюнків учасників студії «200 рочків Гоголю». У перспективі, зауважують організатори, їм би хотілося зробити розгорнутіший візуальний проєкт.

 

У «Книголаві» поділяють думку, суголосну позиції багатьох видавців: локацію обрали не найкращу.

 

«Торік сподобалося більше. Як розуміємо, тут не той район, де багато сімей із дітьми. Більше аудиторії, яка цілеспрямовано прийшли на фестиваль. Люди зацікавлені, вони хочуть не тільки купити книжку, а й познайомитися з видавцями – це для нас приємно. Але локація така, що під тентом і сонце може напекти, і дощ затекти, тому треба враховувати погодні умови. А ще дитяча зона розміщена безпосередньо біля фудкорта, сторінки книжок просякають запахом їжі. Тож із плануванням зон можна краще подумати», – коментують випускова редакторка та дизайнерка-верстальниця видавництва.

 

Для відвідувачів вибір місця теж виявився вагомим. Люди розповідали про те, що логістично на Набережну діставатися не найкраще, небагато маршруток спиняються поблизу, а з центру 20 хвилин пішки.

 

«Краще було б розкидати події по районах або бодай поставити там намети з книгами на продаж. Щоб ближче до людей, які відпочивають біля своїх домівок. Сюди треба спеціально їхати, у спеку ще подумаєш, чи варто», – говорить Ірина, банківська працівниця, яка прийшла на фестиваль із сином.

«Ми прийшли передусім на зустрічі з письменниками, наприклад, з Оксаною Забужко. Та й книжок прикупили. У нас мало таких заходів, а книжки, ще й українською, теж особливо нема де купувати», – говорить менеджерка з туризму Людмила. Вона вела пряму трансляцію в Instagram з презентації Оксаною Забужко видання «Жінка в Берліні».

 

Якщо відвідувачі й мали зауваження, то хіба щодо погоди та розташування, але не цін. Люди, з якими ми спілкувалися, називали 200-300 гривень прийнятною ціною за книжку.

 

«З появою фестивалю люди зрозуміли, що в них є попит на книжки й він незадоволений у Дніпрі. Подія дає дніпровцям унікальну можливість – дізнатися про вподобання одне одного, подивитися один на одного, зрозуміти, хто цим цікавиться, та й навіть просто познайомитися», – вважає Алла Рибіцька.

Як і на Книжковому Арсеналі, на Book Space у Дніпрі розташовувався ветеранський намет, була розвиненою зона відпочинку для дітей. Стояли контейнери для роздільного збору сміття.

 

На відміну від фестивалю у Києві або Львові, тут зібралася більш локальна публіка, помітно спрагла до культурних подій. Оксану Забужко, скажімо, слухали стоячи й сидячи, обмахуючись віялами та витираючи піт. В Юрія Андруховича запитували, коли він приїде у Дніпро з гуртом «Карбідо» і чому на Book Space не доїхав Юрій Іздрик. Під Жадана і Собак танцювала молодь і пенсіонери. Судячи з настроїв публіки, фестиваль впорався з завданням працювати передусім на локальну публіку. Хоча на фестиваль і приїхали закордонні гості Дейвід Патрикаракос, який презентував ереклад своєї книжки, та спеціаліст з книжкового маркетингу Марчін Скрабка з лекцією та воркшопом про ґейміфікацію, але, зважаючи на кількість запитань до письменників, аудиторію цікавило спілкування саме з українськими авторами.

 

Читайте також: Міжнародний фестиваль Book Space у Дніпрі: як це було вперше

 

Фото: Анастасія Волок, Ед Гапіч, Культурна Столиця

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект